З осіннім підвищенням активності зростає рівень стресу, який різко знижує кількість гормонів, необхідних для травлення. Поряд із сезонними змінами у харчуванні це стає причиною загострення хронічних захворювань травної системи. Які сигнали не варто ігнорувати, щоб дискомфорт у шлунку не посилився небезпечними наслідками?
Корінь проблеми
Передумовами до гастриту та виразкової хвороби вважаються неправильний режим харчування, зловживання шкідливими продуктами та вплив стресів, що призводять до відтоку крові від шлунку (через це утрудняється загоєння слизової оболонки).
Сезонні зміни у стані здоров’я пацієнтів із проблемами ШКТ гастроентерологи описують як порушення кровопостачання шлунку та кишечника. Викид у кров гормону стресу адреналіну призводить до звуження та спазмів кровоносних судин, а також порушення роботи м’язів шлунково-кишкового тракту.

До того ж восени ми починаємо відчувати дефіцит важливих вітамінів (критичною є нестача В12), що знижує захисні можливості слизових оболонок. Всі ці фактори заганяють шлунково-кишковий тракт у стрес, посилюючи хворобливий стан органів травної системи у міжсезоння.
Порушення балансу
І хоч стрес вважається потужним провокуючим фактором запального процесу у ШКТ, головною причиною виразкової хвороби лікарі називають бактерію Helicobacterpylori. Цей мікроорганізм порушує баланс у механізмі захисту дванадцятипалої кишки чи шлунку, викликаючи трофічні порушення їхньої слизової оболонки. Утворення виразок ускладнює роботу органів травлення, коли шлунковий слиз не справляється із соляною кислотою та пепсином — ферментом, відповідальним за перетравлення білків.
Після відкриття австралійськими дослідниками шкідливої бактерії (про роль Helicobacterpyloriу розвитку гастриту та виразки науці стало відомо лише наприкінці ХХ століття) виразкову хворобу у світі стали вважати інфекційною патологією. З виявленим патогеном пов’язано 80% випадків гастриту, 85% — виразки дванадцятипалої кишки та 95% — виразки шлунку.

Як уникнути гастриту
Потрібно запам’ятати провокуючі чинники, щоб прибрати їх зі свого життя.
Причини гастриту:
– тривалі стресові стани;
– незбалансоване харчування, переважання кислої, лужної чи гострої їжі;
– харчові отруєння;
– алергічні реакції на харчові продукти;
– подразнення слизових міцними спиртними напоями, наркотичними засобами чи лікарськими препаратами;
– вірусні та бактеріальні інфекції, хронічні інфекції у шлунково-кишковому тракті та ротовій порожнині, запалення мигдаликів.

Основні симптоми гастриту
Гастрит є захворюванням слизової оболонки шлунку, коли запальний процес порушує перетравлення та засвоєння їжі. У разі аутоімунного гастриту через збій в імунітеті організм сам запускає виробництво речовин, котрі вражають шлунок.
Осінні тривожні «дзвіночки» з боку шлунково-кишкового тракту:
- відчуття переповненості шлунку
- поганий апетит
- швидке насичення малою кількістю їжі
- кислий присмак відрижки
- смердючий запах із рота
- печія
- здуття та здавленість у верхньому відділі живота
- слабкість та нудота
- нерегулярне спорожнення
- спазми в надчеревній ділянці та правому підребер’ї
- черевні болі різної інтенсивності.

Що робити при гастриті
На початковому етапі це захворювання успішно лікується, але ускладнення стають загрозою для травної системи та навіть життя: розвиток гастриту в виразкову хворобу призводить до рясних кровотеч і може стати каталізатором раку. Для визначення причин симптомів та призначення адекватного лікування проводиться комплексне обстеження з діагностикою за результатами аналізів. При порушенні мікрофлори будуть прописані пробіотики та пребіотики, а при виявленні бактерії Helicobacterpylori— антибіотики. Коли ж причина хвороби — у стресі, лікар призначить седативні препарати. Насамперед буде запропоновано схему усунення причини розвитку хвороби.
Медикаментозне лікування передбачає використання широкого спектра препаратів комплексної дії: гастропротекторів (стимуляторів відновлювальних процесів у пошкодженій слизовій оболонці), антисекреторних засобів (препаратів для зниження секреції шлункових залоз) та антацидів (нейтралізаторів соляної кислоти у складі шлункового соку). Призначається також симптоматичне лікування для усунення дискомфорту: інфузійна терапія (крапельне надання поживних речовин, поповнення втрат рідини та швидка корекція кислотно-лужного балансу), спазмолітики, анальгетики та протиблювотні засоби.
Профілактика та дієта
Загострення хронічного гастриту є приводом для негайного звернення до гастроентеролога, який призначить пацієнтові дієту з дрібним харчуванням (вживання їжі 5-6 разів на добу малими порціями). Лікар відзначить важливість помірної температури страв (30-40°C) і складе індивідуальний раціон, виключивши з нього алкоголь, маринади та інші шкідливі продукти, що підвищують кислотність. Під забороною при гастриті — все гостре, кисле, солодке, жирне, смажене, копчене, гаряче, холодне і тверде (доведеться переходити на пюре). Дієта є ключовим елементом у досягненні максимальної ефективності лікування. Без її дотримання значення медикаментозної терапії зведеться нанівець.

До засобів, що знижують рівень рН, належать нейтралізатори агресивної дії шлункової кислоти: антациди є препаратами на базі солей алюмінію та магнію, альгінати — на основі альгінової кислоти. Для зниження підвищеної кислотності призначається лужна мінеральна вода. Натомість заспокійливий м’ятний чай позбавить шлункових кольк при гастриті, але нашкодить при виразковій хворобі.
Для профілактики осіннього загострення гастриту призначаються ферменти, що покращують функції підшлункової залози. У складі препаратів панкреатину містяться три ферменти: амілаза розщеплює вуглеводи та цукри, протеаза дробить на амінокислоти та пептиди білки, а ліпаза прискорює перетравлення жирів. Полегшуючи процес травлення, ферментні препарати усувають здуття живота та покращують самопочуття.
Фото: pixabay.com, pexels.com






