Згідно з новим дослідженням генетиків Болонського університету, секрет доживання людини до 100 років може полягати в тому, що вона має більше ДНК мисливців-збирачів.
Команда проаналізувала геном понад 1000 італійців, 333 з яких прожили 100 років і довше. Його порівняли з геномами доісторичних груп, зокрема, скотарів бронзового віку та землеробів близькосхідного неоліту.
Аналіз показав, що в сучасних довгожителів частіше зустрічалися гени, пов’язані з мезолітичними західноєвропейськими мисливцями-збирачами. Ця стародавня група жила в Європі 14 000-9000 років тому, після льодовикового періоду, та була відома своєю темною шкірою, світлими очима та міцною статурою.
В умовах потепління життя групи було зосереджено на збиранні коріння та фундука, а також полюванні на оленів.
«Наш аналіз уперше показав, що люди, які довго живуть, демонструють більшу спорідненість із західноєвропейськими мисливцями-збирачами», – написала команда в журналі GeroScience. На думку вчених, цей «донеолітичний генетичний компонент сприяє довголіттю в наші дні».
Дослідники також заявили, що люди, яким уже виповнилось 100 років, виявили значно більше мутацій, пов’язаних з епохою мисливців-збирачів. Тим часом жодні інші генетичні фактори, ймовірно, не були пов’язані з довголіттям.
Як зазначили науковці, механізми, що лежать в основі отриманих результатів, необхідно вивчити докладніше, оскільки поки що неясно, як саме ця ДНК впливає на тривалість життя.
Полювання та збирання відіграли величезну роль в історії людства, і, згідно з наявними даними, ця практика існує вже два мільйони років. До того, як такий спосіб життя став домінівним, первісні люди здебільшого харчувалися рештками їжі, що залишалася після хижаків, а також збирали дикі рослини, комах та мед.
Спільноти мисливців-збирачів, як правило, варіювалися за чисельністю від великої сім’ї до великої групи близько 100 осіб. У пошуках їжі вони часто переміщалися, розповіло видання Daily Mail.
Попри повсюдний перехід до землеробства близько 12 000 років тому, чимало моделей поведінки мисливців-збирачів збереглися до наших днів. Ще 500 років тому в деяких частинах Європи та по всій Америці мешкали мисливці-збирачі.
Відтоді їхня чисельність істотно скоротилася. Нині їх залишилося дуже мало. Однією з таких груп є народ хадза в Танзанії.
Останні досягнення науки посприяли тому, що тепер дедалі більше людей доживають до 100 років, ніж будь-коли раніше.
Жанна Луїза Кальман
Титул найстарішої людини, яка жила на Землі, належить француженці Жанні Луїзі Кальман. Її життя тривало 122 роки та 164 дні.
Науково доведено, що активний спосіб життя (навіть просто щоденні прогулянки) сприяє довголіттю. Дослідження також показали, що аналогічним чином на тривалість життя людини впливає спілкування, тоді як самотність його отруює та скорочує.
Фото: Unsplash