Стародавні цивілізації використовували для збереження інформації камінь, інші – пергамент. Сучасні люди винайшли для цього дискети, диски та флешки. Усі, відомі нині носії інформації мають обмежений термін служби.
Але тепер учені винайшли новий спосіб зберігання даних: лазерний запис на склі.
Що відомо про винахід?
Розроблені експертами Microsoft у Кембриджі, ці скляні носії можуть прослужити тисячоліття. Як стверджує Річард Блек, директор із досліджень проєкту Silica, вони мають «неймовірну міцність та неймовірну довговічність».
Щойно дані опиняються в безпеці всередині скла, вони зберігаються дуже довго, додав він. У статті, яку опублікував журнал Nature, Блек та його колеги описали принцип роботи носія. Дані у вигляді бітів перетворюються на групи символів, які потім кодуються у вигляді крихітних деформацій, або вокселів, усередині шматка скла за допомогою фемтосекундного лазера. За словами Блека, на ділянці скла завтовшки 2 міліметри можна створити кілька сотень шарів таких вокселів.
Для створення кожного вокселя система використовує один лазерний імпульс, що робить її дуже ефективною. Розділивши лазер на чотири незалежні промені, що фіксують дані одночасно, можна записувати 65,9 млн біт за секунду.
Як зазначається в супровідній статті китайських дослідників, «у шматку плавленого кварцового скла площею 12 квадратних сантиметрів і завтовшки 2 міліметри можна зберігати 4,84 ТБ даних». А це приблизно стільки ж інформації, скільки міститься у двох мільйонах друкованих книг.
Команда також розробила спосіб створення вокселів у боросилікатному склі: цей матеріал використовується у виробництві продукції Pyrex. «Він значно доступніший, значно дешевший, і його простіше виробляти», – каже Блек.
Після запису вокселі можна прочитати, провівши камерою по склу під автоматичним мікроскопом. Потім ці зображення обробляються та декодуються за допомогою системи машинного навчання, розповіло видання The Guardian.
«Усі етапи, зокрема запис, читання та декодування, повністю автоматизовані, що забезпечує надійну роботу з мінімальними зусиллями» – написали дослідники.
Вони наголосили на тому, що вокселі, створені лазером, можуть зберігатися за кімнатної температури понад 10 000 років.
Але, за словами Блека, ця технологія навряд чи знайде застосування в маленьких офісах. Система призначена для використання великими хмарними компаніями.
Експертна думка
Мелісса Террас, професорка цифрової культурної спадщини Единбурзького університету, яка не брала участі в дослідженні, привітала команду Блека з цією перемогою.
«Будь-який спосіб зберігання даних, що дає можливість здійснювати довгострокове керування цифровою інформацією, викликає неабиякий інтерес, особливо якщо носій інертний і йому не потрібне спеціальне обслуговування», – сказала професорка Террас.
Разом із тим поки що незрозуміло, чи будуть інструкції та технології для зчитування даних зі скла доступними для майбутніх поколінь. Є й інша проблема: для масштабного впровадження цього винаходу знадобляться значні інвестиції, зауважила експертка.
Фото: pixabay.com
