Під однією з найвеличніших візантійських пам’яток ховається бомба вповільненої дії: 55-метровій історичній перлині Туреччини – Ая-Софії – загрожує руйнування.
Збудований 537 року нашої ери під час правління візантійського імператора Юстиніана I, храм Ая-Софія в різні часи виконував роль собору, мечеті та музею, перш ніж знову стати мечеттю у 2020 році. Його архітектурне диво – масивна баня діаметром 31 метр – стало натхненням для будівництва багатьох інших священних споруд у світі.
Чому стан будівлі змушує фахівців непокоїтись?
Культова пам’ятка Константинополя ризикує зруйнуватися будь-якої миті. «Це лише питання часу, якщо не буде вжито термінових заходів», – зауважив історик Ільбер Ортайли. Річ у тім, що фундамент будівлі нестабільний, й загалом вона перебуває під більшим навантаженням, ніж може витримати.
Історики, археологи, мистецтвознавці та екскурсоводи б’ють на сполох: стамбульська святиня може зіткнутися з незворотною шкодою, якщо не будуть докладені зусилля до її збереження.
За словами Ортайли, комплексна реставрація Ая-Софії не проводилася відтоді, як у XVI столітті османський архітектор Мімар Сінан зміцнив будівлю.
Як засвідчують експерти, під Софійським собором розкинулася мережа стародавніх проходів. Грунт там нестабільний. Землетруси, вібрації та людські натовпи погіршили стан колон та бані. Деякі колони помітно нахилилися, а мармурові підлоги тріснули, розповіло видання Arkeonews. Під час нещодавнього землетрусу магнітудою 6,5 балів об’єкт поспішно закрили, що багатьох змусило замислитися про його реальний стан.
Екскурсоводи, які приводять сюди туристичні групи, так описують свої відчуття: «Ми йдемо туди, ризикуючи своїм життям. А публіка про це не здогадується».
Будівля знову функціонує як мечеть, при цьому не всі відвідувачі мають однаковий доступ до її святинь. Туристам-немусульманам заходити у певні секції заборонено. І, наприклад, найприголомшливіший вид бані можна побачити лише з тієї частини споруди, куди багато хто не може потрапити, розповів один з місцевих гідів.
Мистецтвознавець та художник Гюрол Сезен пристрасно нагадав, що колись Ая-Софія була маяком толерантності.
А тим часом археолог Незіх Башгелен, директор Платформи моніторингу культурної та природної спадщини, наголосив на необхідності цілодобового структурного моніторингу храму та ухвалення рішень експертами з реставрації (не лише релігійною чи політичною владою), а також прозорості цих рішень для суспільства.
«До будівлі потрібно ставитися, як до пацієнта похилого віку – постійно контролювати, дбайливо поводитися. Статус пам’ятки ЮНЕСКО сам по собі не є захистом. Урятувати Ая-Софію можуть лише усвідомлені дії», – наголосив Башгелен.
Ая-Софія – це більше, ніж кам’яна споруда. Це дзеркало, що століттями відображало злети та падіння людства. Цей скарб нині – під загрозою обвалу. Проте світ навряд чи готовий втратити величну пам’ятку через байдужість.
Фото: pixabay.com
