У Хасанкейфі, одному з найбільш історично значущих міст Анатолії, археологи зробили рідкісне відкриття. У рамках проєкту «Спадщина для майбутнього» дослідники виявили унікальне кільце зі слонової кістки, що належало лучнику часів династії Артукідів. Артефакт датували XII–XIII століттями.
Лучники вдягали кільця, які називались «зіхгір» (zihgir), на великий палець, аби не порізати його натягнутою тятивою.
Що потрібно знати про це відкриття та його контекст?
Хасанкейф, розташований на південному сході Туреччини, на перехресті доріг Месопотамії, багато століть поспіль був важливим центром торгівлі, культури та оборони. Оточене крутими скелями та річковою долиною, місто процвітало близько 12 000 років у лоні римської, візантійської, артукідської, аюбідської та османської цивілізацій. Розкішний ландшафт Хасанкейфа з мостами, палацами, мечетями та висіченими в скелях житлами відображає його довге та складне минуле.
За династії Артукідів місто перетворилось на політичну та культурну столицю. А нещодавнє відкриття ще раз підтвердило роль Хасанкейфа як центру художньої творчості у середньовічному ісламському світі.
Археологи виявили зіхгір під час розкопок у південно-східному куті Великого палацу – будівлі, що тісно пов’язана з правителями династії Артукідів. Роботи проводила міждисциплінарна команда вчених під керівництвом доктора Зекая Ердала з Університету Мардіна Артуклу.
Кільце, знайдене на перетині стін палацу, ймовірно, належало високопоставленій придворній особі. Річ у тім, що в ті часи слонова кістка була рідкісним і дорогим матеріалом. Його зазвичай використовували для виготовлення предметів розкоші – свідченнями влади та престижу, розповіло видання Arkeonews.
Виявлений зіхгір був інкрустований перлами та бірюзою, а також прикрашений срібними елементами. Майстер виклав рядами дрібні перлини, а бірюзовий камінь помістив у ромбоподібну вставку. У центрі композицію увінчував вишуканий срібний візерунок.
У середньовічних тюркських та ісламських суспільствах стрільба з лука була не лише військовою навичкою, а й ознакою знатного походження. А багато прикрашене кільце вказувало на особливий статус лучника.
Витончене оздоблення зіхгіра з Хасанкейфа переконливо свідчить, що він належав члену династії Артукідів або комусь із безпосереднього оточення правителів. Дослідники вважають, що такий предмет, імовірніше за все, призначався для церемоніального використання, а не для боїв лучників.
Порівняльні дослідження показали, що до цього часу не було виявлено інших ісламських зіхгірів з інкрустацією перлами. А отже, це кільце лучника є унікальним артефактом.