Ніла ІВАНЕНКО 
Про містечко Лерік на півдні Азербайджану мало хто чув. А славиться воно надвисокою концентрацією довгожителів. Подейкують, мешканці цієї місцини доживали до 130 і навіть до 168 років.
У Леріку, що розташований в Талишських горах, створено єдиний у світі Музей довголіття. І це не дивно, адже азербайджанські горці мають свій особливий рецепт тривалого та здорового життя, повідомляє CNN.
Музей довголіття, збудований 1991 року, зберігає понад дві тисячі експонатів. Тут зібрано предмети побуту та спогади найстаріших мешканців цього краю. У рік відкриття музею в Лерікському районі, населення якого на той час складало 63 тисячі людей, було зареєстровано більш як 200 осіб у віці понад 100 років.
Музейна колекція багата на предмети побуту різних епох: праски, глечики, хустини, сорочки, шкарпетки та килимки. Рукотворний текстиль зберіг свої кольори донині. На стінах – фотопортрети довгожителів, якими тут надзвичайно пишаються. Ці роботи, датовані 1930-ми роками, створив та подарував місцевим мешканцям французький фотограф Фредерік Лашоп.
Як свідчать музейні матеріали, найвідомішим довгожителем Леріку був чабан Ширалі Муслімов. Він покинув цей світ у 168 років (!). На жовтих сторінках його паспорту можна роздивитися рік народження: 1805. А на його могильному камені вказано, що помер чабан Муслімов 1973 року. Якщо це дійсно так, то він був найстарішою людиною, котра колись жила на Землі.
Паспорт Ширалі Муслімова (Фото: Kamilla Rzayeva/edition.cnn.com)
Хоча на початку XIX ст. немовлят у таких віддалених поселеннях реєстрували дуже рідко. Тож дата народження комусь може видатися доволі сумнівною. А ось населення Леріку впевнене, що відомості про чабана є правдивими.
Ширалі Муслімов (Фото: news.milli.az)
На захист музейної легенди – численні листи, що було надіслано з усього світу до днів народження Ширалі Муслімова. Вони свідчать, що чоловік справді досягнув вельми шанованого віку. У музеї вважають, що мінімальна припустима погрішність може складати 20 років.
Халіма Канбарова, донька Ширалі Муслімова (Фото: Kamilla Rzayeva/edition.cnn.com)
Нащадки пастуха успадкували гени довголіття. Приміром, дочка Халіма 1924 року народження (коли вона народилася, батькові було добряче за сто). Вона розповіла кореспондентам, що збирається дожити якщо не до 168 років, як її батько, то бодай до 150-ти, як її дідусь, або до 130-ти, як її тітка.
Складові рецепту довголіття
На нашій планеті є чимало куточків, що відомі своїми довгожителями. І в кожному цей феномен пояснюють різними чинниками. Наприклад, мешканці японської Окінави – «Землі Безсмертних» – своїм довголіттям зобов’язані збалансованому харчуванню та мудрому ставленню до життя. А населення Камподімеле – італійського «Села Вічності» – середземноморській дієті.
Щодо мешканців Леріку, то вони полюбляють спати на підлозі, використовуючи замість матраца тонке простирадло. Адже вважають, що це сприяє здоровому сну та дає змогу спині відпочити як слід.
Тутешні довгожителі їдять м’ясо, фрукти, свіжі молочні продукти – шор, вершкове масло, молоко та айран. Також п’ють багато джерельної води, насиченої мінералами, та живильні трав’яні чаї. Якщо до цього додати щоденну фізичну працю на свіжому гірському повітрі, то й тоді рецепт лерікського довголіття не буде повним.
Більш за все довгожителів зафіксовано серед мешканців гірської місцевості (Фото: pixabay.com)
У містечку розповідають, що таємниця довгожителів криється також у «спокої розуму». За словами музейників, тутешні люди тримаються подалі від стресу, по-філософському дивляться на буття та живуть сьогоднішнім днем.
До слова, дослідження, проведене у 2017 році Університетом Наварри (Іспанія), показало, що життя на великій висоті знижує ризик серцевих захворювань, інсульту та діабету. А дослідження американських науковців з Університету Колорадо в Денвері довело, що люди гір живуть довше за інших землян.
