Наскільки надійна ваша пам’ять? Чи можете ви пригадати, що робили цього дня десять років тому? Чи важко вам згадати, що ви їли вчора на обід? Незалежно від того, наскільки ви впевнені у своїй пам’яті, наш мозок сповнений спогадів про події, яких ніколи не було. Дослідники називають їх хибними або помилковими. У цих спогадах факти минулого перекручуються й часто переносяться в інший час та поєднуються з вигаданими подіями. Проте, як вважає наука, вони не повинні спричиняти занепокоєння.
Про цей дивний феномен розповіла докторка Джулія Шоу, наукова співробітниця Університетського коледжу Лондона та експертка з кримінальної психології.
Чи поширені хибні спогади?
Помилкові спогади є в кожної людини, навіть якщо вона думає, що має найкращу пам’ять у світі. Той факт, що хтось чудово запам’ятовує різні події, не означає, що він не схильний до спотворень фактів минулого.
Це відбувається тому, що мережі мозку не можуть бути статичними. Мозок працює як динамічний та рухливий орган, якому доводиться постійно акумулювати нову інформацію. Ось чому наші спогади здатні варіюватися.
Чи змінюються згодом помилкові спогади?
Помилкові спогади з часом розростаються. Але так і має бути: ви створюєте щось, чого не було, а ваш мозок додає деталі.
Зазвичай формування помилкового спогаду починається з дрібниці, що потім обростає, прикрашається різними подробицями, які могли б мати місце.
Наприклад, ви думаєте: «Можливо, я впав зі сходів, коли мені було шість років». Ви можете при цьому уявляти, як це сталося. Тоді наступного разу, коли ви подумаєте про це, у вашій голові вже буде картинка того, як ви падаєте зі сходів. Потім ви почнете її редагувати, додавати подробиці: я впав зі сходів, вдарився головою і таке інше.
Хибні спогади з часом множаться, тоді як справжні поступово стираються. Людині властиво забувати деталі того, що відбувалося в реальності.
Як не потрапити у пастку хибних спогадів?
Найпростіший спосіб не стати заручником брехливої пам’яті – документування свого життя: фотографування, нотування, фільмування подій. А якщо відбувається щось дуже важливе, ви, швидше за все, цього не забудете – як, наприклад, спогади про українську музику минулого.
Якщо ж ви перебуваєте у такому місці, де подію документувати складно (наприклад, під водою), потрібно звертати увагу на кожну дрібницю, яку хочете запам’ятати. Ви подумки описуєте особливий колір води, зовнішній вигляд риб, їхні плавці тощо. Розмірковуєте про те, що відчуваєте, про взаємодії, які відбуваються перед вашими очима. Тобто, малюєте багато деталізовану картину.
При цьому ви створюєте значно більший фрагмент пам’яті, який з’єднує більше частин вашого мозку. Тому, ймовірно, у майбутньому він подарує вам якомога правдивіші спогади, пише Science Focus.
Чи можуть помилкові спогади принести користь?
У тих хибних спогадах, з якими Джулія Шоу стикається у своїх дослідженнях, люди розповідають про реальних осіб, реальні місця, сюжети, які вони бачили у фільмах або ще десь. Але все це поєднується в історію, яка насправді з ними не відбувалася.
Загалом нам подобаються наші помилкові спогади, каже пані Шоу. І хоча про них часто говорять як про якусь ваду, вони є повноправною частиною нашого існування. Наявність хибних спогадів є свідченням творчих здібностей мозку, зокрема, його здатності віртуозно комбінувати інформацію. Тож це – неймовірна здатність нашого мозку.