Ніла Іваненко 
На північному сході Італії дослідники знайшли кам’яний артефакт зі слідами долота, який міг бути картою зірок. Вона, ймовірно, допомагала визначати час сільськогосподарських робіт. Так вважають вчені з Венеціанського університету Ка’ Фоскарі (UNIVE) та Італійського національного інституту астрофізики (INAF).
Кам’яний диск діаметром 50 см виявили у стародавньому городищі Кастельєре-ді-Рупіпіколо, що у провінції Трієст. Як розповіли археолог Федеріко Бернардіні та астроном Паоло Моларо, диск зацікавив команду 29 загадковими слідами долота. 24 з них розташовані на одному боці каменю, а ще 5 – на другому. Поблизу ймовірної мапи зоряного неба дослідники знайшли ще один необроблений камінь такого саме діаметру, що може бути зображенням Сонця.
Про що дізналася команда
Використовуючи програмне забезпечення для аналізу різьблення по каменю, вчені виявили, що знаки, швидше за все, відповідають групам зірок у сузір’ях Оріона, Скорпіона та Кассіопеї, а також у скупченні Плеяд.
Згідно з результатами дослідження, опублікованими журналом Astronomical Notes, одну із 29 міток ще доведеться ідентифікувати.
Науковці підозрюють, що невідомий поки що слід долота, швидше за все, є зіркою у скупченні Оріона. Вона, можливо, вибухнула як наднова, або могла бути невдалою надновою, що залишила після себе чорну діру.
«Невідомий знак кидає виклик усій картині. Ми вважаємо, що це могла бути прамати невдалої наднової», – написали дослідники. На їхню думку, пошук чорної діри в цій частині неба може підтвердити цю версію, розповіло видання Independent.
Команда також припустила, що диск-мапа, можливо, використовувався людьми, котрі мешкали в городищі близько 3000 років тому, як календар аграрних робіт.
Черепки кераміки, виявлені поруч із цим місцем, вказують на те, що пагорб з фортом використовувався з 1800-1650-х до 400 року до нашої ери. Тобто кам’яні диски належать саме до цього тривалого періоду. Однак науці мало що відомо про давніх жителів Кастельєре-ді-Рупіпіколо, де археологи знайшли кам’яні артефакти.
До цього часу створення найстарішої відомої карти нічного неба приписували грецькому астроному Гіппарху. Її датують приблизно 135 роком до нашої ери.
А небесний диск із Небри, вишуканий бронзовий артефакт із золотими аплікаціями, що позначають Сонце, Місяць і Плеяди, науковці датують 1600 роком до нашої ери. Тобто він ще старший. Але зображення на ньому, на думку дослідників, доволі примітивні.
Якщо буде доведено, що нещодавно знайдений кам’яний диск справді є картою неба, його можуть визнати одним з найстарших відомих раритетів такого типу.
