Інна Тихонова 
Психологи попереджають, що позитивне мислення має не лише позитивний бік. У чому різниця між позитивним мисленням та оптимізмом, чи варто у всьому шукати плюси, і чим це може зашкодити?
Палиця з двома кінцями
Позитивне мислення – це погляд на світ з установкою на те, що навіть погана подія відбувається на краще. Такий підхід дозволяє людині розглядати невдачі та помилки як життєву науку, проблеми сприймати як цілі та завдання, а у перешкодах бачити нові можливості. Як психологічний метод, позитивне мислення народилося із праць американського мислителя XIX століття Ралфа Уолдо Емерсона і через два століття виявилося популярною темою у тренінгах особистісного росту в США та Європі. Пропагандисти такої концепції вчать ставитися до негараздів як до подарунку долі та шукати у всьому бодай щось хороше.
Уявлення про такий підхід дають популярні цитати про позитивне мислення: «Якщо щось не клеїться, заміни клей цвяхом і забий!», «Коли тобі плюють у спину, пишайся собою, бо ти попереду», «Позитивне мислення – це коли впав зі сходів і потішився, що швидко спустився». З одного боку, ігнорування проблем сприяє зростанню над собою, подоланню перешкод та досягненню мети. Але водночас заборона негативних думок може загнати людину у пастку, позбавляючи можливості адекватної реакції. Експерти дають поради, коли потрібно думати позитивно, а коли важливо міркувати критично.
Як розвинути позитивне мислення
Формула позитивного мислення складається з п’яти головних навичок: позбавлення джерел роздратування, вмінні знаходити позитивні моменти в невдачах, концентрації на позитивних моментах, прояві доброти до себе і заохоченні (вмінні хвалити себе). Важливо не перестаратися. Коли щось не виходить, проаналізуйте, що могло піти не так, чи можна це виправити, як обернути те, що сталося, на власну користь, або який урок можна отримати з того, що сталося.
Приклади позитивного мислення можна знайти для вирішення всіх повсякденних проблем. Зокрема, запізнившись до відправлення поїзда або на важливу зустріч, зосередьтеся на тому, що ви отримали натомість: заробили гроші, здали проєкт, почерпнули знання, підняли настрій, навели лад, зробили красу, приготували їжу тощо. Дякуйте собі за те добре, що сталося із вами сьогодні. Можна записати такі моменти в щоденник – так вони стануть наочними та вціліють: ви зможете їх запам’ятати і знову пережити, перечитуючи записи. Не будьте занадто суворими до себе і не нагороджуйте себе образливими чи злими характеристиками, які б ви не дали сторонній людині.
Полярні якості
На думку психологів, позитивне мислення має два полюси.
Позитивна сторона позитивного мислення:
- користь для здоров’я (у оптимістів менше хвороб серця та нирок і більше стійкості до інфекційних хвороб);
- короткостроковий терапевтичний ефект (на тлі самонавіювання відступає реальний фізичний біль);
- допомога у досягненні цілей (віра в успіх додає сил);
- полегшення першого кроку для рішучих дій (позбавляє сумнівів та внутрішніх бар’єрів);
- підвищення впевненості в собі (позитивне мислення передбачає незалежність від чужої думки та зовнішніх факторів).
Недоліки ігнорування проблем:
- можливе віддалення мети (однією вірою у краще завдання не вирішити – потрібні дії);
- провокація егоїзму та небезпечної поведінки (відсутність логіки і критичного мислення призводить до недалекоглядності та безвідповідальності);
- втрата пильності (настороженість і обачність з далеких часів були нашою умовою виживання – небезпеку не можна ігнорувати, вважаючи її благом);
- заперечення почуттів (формула позитивного мислення змушує підміняти чи забороняти собі негативні емоції, але накопичення пригнічених індикаторів ставлення до проблеми – смутку, образи, роздратування чи злості – призводить до агресії або панічної атаки).
Сучасні психологи небезпідставно вбачають у «тиранії позитивного мислення» загрозу для здоров’я та щастя.
Слабкість позитиву
Коли нам радять «просто бути на світлій стороні», важливо усвідомлювати ризики «рожевих окулярів». Після виходу 1952 року книги Нормана Вінсента Пила «Сила позитивного мислення» у США стала популяризуватися психологічна технологія «Щастя – це вибір». Протягом життя кількох поколінь ідея «щастя за бажанням» глибоко інтегрувалася до школи, армії та сфери зайнятості американців. У навчанні, службі і на робочих місцях позитивне мислення покликане покращити ментальне здоров’я, підняти продуктивність праці та підвищити стійкість до життєвих труднощів. Але в міру популяризації позитивного мислення воно стало використовуватися проти природних почуттів людей: в опалу потрапили депресивні стани, неспокій, гнів та інші періодичні прояви негативних емоцій.
Натомість, на думку дослідників, саме «управління емоціями за своїм бажанням» призводить до зростання негативних емоцій та напруженості у суспільстві. Аналітик мотивації Каріна Койфман дійшла висновку, що вираження людьми негативних емоцій допомагає їм у корекції поведінки й отриманні адекватного зворотного зв’язку. На думку іншої американської дослідниці Елізабет Ніланд, негативні емоції підтримують психологічне здоров’я, тоді як позитивне мислення вносить у нього дисбаланс. Експериментально доведено, що люди з установкою на управління емоціями частіше відчувають негативні почуття, ніж ті, хто емоції не контролює.
Як працює налаштування
Вивченням впливу емоцій на самооцінку та успіх психологи займаються не перший рік і знають чимало прикладів, коли позитивна психологія може становити небезпеку, призводити до поразки та зневіри. Американська практика «усміхненості», «культ благополуччя» і домінування установки, що людина сама є винною у невмінні бути щасливою, розцінюється фахівцями як стимул для зростання рівня депресії в США. Таким виявився зворотний ефект гуманістичної психології, в канві якої знаходяться розробки 1950-х років Абрахама Маслоу і Карла Роджерса. Але звинувачувати основоположників у тому, що сталося, було би несправедливо, адже вони лише мали намір усунути перекіс у психологічній науці. Зокрема, Абрахам Маслоу 1954 року у своїй праці «Мотивація та особистість» звертав увагу на те, що «психологія виявилася успішнішою на негативному матеріалі з людськими вадами та хворобами, але мало розглядає людські гідності та конструктивний потенціал».
До зворотного перекосу спричинило подальше спрощення форми позитивної психології послідовниками, коли суспільством опанувало нове соціокультурне явище, назване критиками «тиранією позитивного ставлення». На думку опонентів, від нав’язування позитивного мислення більше шкоди, ніж користі. Ось як описує проблему американський психолог Барбара Хельд: «Тиранія полягає в тому, що культурної обструкції піддаються особи, які не можуть або не вважають за потрібне весь час посміхатися і у всьому бачити світлу сторону». Навіть при переживанні важкої втрати людина опиняється під пресингом необхідності швидкого подолання смутку, нарікає фахівець: «Спочатку вам погано через біль, що з’явився на життєвому шляху, а потім ви відчуваєте провину та неповноцінність, якщо не справляєтеся з очікуваннями «подяки за те, що маєте». Друга частина подвійного удару – засудження за відсутність концентрації на позитиві – жертву добиває, завдаючи їй найсерйозніших втрат».
«Захисний песимізм»
Дослідження 2009–2012 років в Університеті Квінсленду показали, що примус до позитивних висловлювань в афірмаціях («У мене все вийде», «Я – кохана жінка» тощо), навпаки, змушує людей відчувати себе менш впевнено. А ще уявлення успішного результату за деяких умов знижує ймовірність його досягнення. У той же час поганий настрій, згідно з дослідженнями, покращує пам’ять, дозволяє людям мислити якісніше і бути більш переконливими, ніж у хорошому настрої. Розбираючись, чому позитивна установка буває менш ефективною порівняно з негативною психологією, вчені з Нью-Йоркського університету виявили, що у деяких людей так спрацьовуює «захисний песимізм».
Допускаючи найгірший варіант розвитку подій, тобто передбачаючи негативну перспективу, «захисний песиміст» позбавляється тривоги й уникає підводного каміння. А нав’язування оптимізму оборонним песимістам шкодить у виконанні завдань. Психологи зауважують, що спроби позитивного психологічного втручання, спрямованого на покращення настрою, на тривожних песимістах працюють із зворотним ефектом. Неспокійна людина може тимчасово відчути полегшення, але не позбавиться внутрішньої тривоги, яка завадить гарному результату. Таким людям (а їх у зрізі американського суспільства – до 30%) краще не ламати природний механізм реагування, коли захисний песимізм є способом нейтралізації занепокоєння.
Небезпека заперечення
Ще одна загроза позитивного мислення – заперечення дійсності. Після економічної кризи 2008 року в американських ЗМІ з’явилося багато прикладів того, як благополуччя суспільства підірвало позитивне мислення. Люди посилювали свої проблеми відмовою реагувати на дефолт за іпотечними кредитами та інші негативні наслідки того, що сталося. Звично вдаючи, ніби все добре, американці віддаляли прийняття важливих рішень і уникали необхідних дій. Тактика позитивного мислення у такому разі стає на заваді своєчасного реагування на проблеми.
Сьогодні Американська психологічна асоціація вже визнає формулу позитивного мислення «поширеним невірним переконанням у силі оптимізму». Сучасні психологи виходять із того, що складні проблеми не передбачають простих рекомендацій у їх вирішенні і тим більше не можуть мати універсального способу реагування у вигляді всеосяжного та постійного прагнення щастя. Головне, що людям треба розуміти: неможливо бути щасливим у кожний момент свого існування. Експерти забороняють вважати поганий настрій слабкістю характеру та закликають розглядати його проявом повноцінного емоційного життя. Відсутність позитивного мислення – не злочин і не моветон, а така ж сама закономірність, як настання темряви при виключенні світла.
Фото: pixabay.com, pexels.com
