Ніла Іваненко 
Після багатьох років досліджень науковці зрештою з’ясували, що стоїть за цим незвичним забарвленням.
Солона лакриця або салміак – популярний у Фінляндії смаколик, що його виробляють з багаторічної трав’янистої рослини лакриці або солодки (Glycyrhíza glábra).
Насправді цих дивно забарвлених диких котиків учені помітили в центральній частині Фінляндії ще 2007 року. Складалося враження, що тварини вдягнули смокінги. При цьому шия, груди, живіт та лапи біліли на темнішому тлі. Здавалося б, що тут такого? Та якщо таку кішку роздивитися зблизька, стане зрозуміло: колір її кожної волосини змінюється від коріння до кінчика. Він чорний біля шкіри тварини, а потім поступово світлішає та переходить у білий. З огляду на генетику, це надзвичайно цікаво. Так вирішила команда дослідників з Гельсінського університету. Її очолила докторка Хайді Андерсон з компанії Wisdom Panel, провідна фахівчиня з ДНК свійських тварин.
Про що дізналися вчені
Як можна було здогадатися, поява нового забарвлення зумовлена мутацією генів. За її розшифровування і взялися дослідники, повідомило видання Science Focus.
«Відкриття салміаку збагатило наше розуміння генетики забарвлення кішок. Ці знання також можуть бути цінними для майбутньої селекції», – зауважила пані Андерсон.
У ході дослідження її команда виявила, що ген KIT, який є ключовим для створення білого кольору в забарвленні кішок, у випадку салміаку піддався певній мутації. Внаслідок чого у котячому світі з’явилися ці пухнасті солоні лакриці. Аби дійти цього висновку, вчені секвенували геном кількох кішок з незвичним забарвленням. Пізніше команда підтвердила своє відкриття ще на 181 кішці. Тепер ці тварини, які ще вчора були безпородними, офіційно зареєстровані.
І ще. Раніше науковці припускали, що кішки-салміаки не спроможні продовжувати свій рід. Однак виявилося, що це не так: вони народжують здорове потомство.
Результати дослідження опублікував журнал Animal Genetics.
Фото: Ari Kankainen
