Стара приказка стверджує: що у тверезого на умі, те у п’яного на язиці. З цим солідарний і Пліній Старший, давньоримський історик та воєначальник, який є автором афоризму «In vino veritas» – «Істина у вині». Це лише пара висловлювань, що приписують алкоголю чарівні властивості сироватки правди.
Але чи справді алкоголь робить людей чеснішими? І так, і ні, вважають експерти, що поділилися своїм баченням теми з виданням Live Science.
Про що розповіли дослідники?
«Алкоголь робить нас більш схильними говорити все, що думаємо», – вважає Аарон Вайт, керівник відділення епідеміології та біометрії Національного інституту з проблем зловживання алкоголем (США). «У деяких випадках це може бути правдою. У деяких випадках це може бути тим, що є правдою у стані алкогольного сп’яніння», – уточнив він.
Справді існує висока ймовірність, що хтось висловиться відверто після кількох порцій міцної випивки. Але також є ймовірність, що цей хтось скаже те, що здається реальним у п’яному вигляді, але не є таким для тверезої людини. Наприклад, п’яний друг може давати сміливі обіцянки, що він переїде в інше місто або звільниться з роботи, а наступного ранку буде далеким від цих намірів.
Дослідження про вплив алкоголю на особистість, емоції та пізнання загалом підтверджують ідею про те, що алкоголь змушує людину казати правдиві та відверті речі.
Приміром, дослідження 2017 року, опубліковане журналом Clinical Psychological Science, вивчало зміну особистостей учасників після вживання чималих доз горілки з лимонадом. Концентрація алкоголю в крові добровольців сягала 0,09 відсотка (це дещо більше допустимої межі для водіїв США та Англії). Сторонні спостерігачі зазначили, що найбільша зміна в особистостях учасників полягала в тому, що вони стали значно екстравертнішими.
Так, «зелений змій» допомагає людям вийти за рамки своєї шкаралупи та висловлювати відверті думки. При цьому Аарон Вайт вважає, що вплив алкоголю може зробити ці думки більш мінливими.
Посилені алкоголем емоції – не завжди шлях до правди
А тим часом Майкл Сайєтт, професор психології в Піттсбурзькому університеті (США) зауважив: «Уживання алкоголю посилює наші емоції. Ми можемо виявити, що більше усміхаємося та говоримо голосніше у приємних взаємодіях, але, як висловився почесний професор Стенфордського університету Клод Стіл, ми також можемо бути схильнішими плакати в наше пиво у менш приємних ситуаціях».
Ці посилені емоції змушують людей говорити те, що вони насправді думають, але також можуть ввести когось у нестабільний стан. Так буває, коли вони говорять те, що насправді не мають на увазі або про що пізніше глибоко шкодують. Ось, до прикладу, радикальний сценарій розвитку подій. Під впливом пияцтва деякі особи стають більш схильними до насильства або азартних ігор, однак ці дії їм ніколи не спадуть на думку у тверезому стані.
«Оскільки алкоголь може змінити наші думки та почуття, не дивно, що поведінка теж може змінитися”, – сказав професор Сайєтт. За його словами, «алкоголь може призвести до того, що наша поведінка стане екстремальнішою».
Ці ефекти обумовлені здатністю спиртних напоїв спричиняти розгальмованість. Це означає, що людина з більшою ймовірністю діятиме за своїми імпульсами. Річ у тім, що алкоголь пригнічує сигнали у префронтальній корі, області мозку, яка регулює поведінку та контролює імпульси, пояснив пан Вайт.
Ба більше: алкоголь також пригнічує мигдалеподібне тіло – структуру, розташовану глибоко в мозку, які відповідає за почуття страху та тривоги. Коли людина твереза, мигдалеподібне тіло зазвичай посилає попереджувальні сигнали, що можуть убезпечити її від недоречної відвертості. Але після кількох порцій міцного напою ці сигнали затихають.
Звичайно, люди можуть більш охоче розголошувати секрети після пари-трійки келихів вина. Але вони також нерідко схильні верзти щось таке, що більшою мірою корелює не з чесністю, а з дурістю, та жалкувати про це наступного ранку. Отже, алкоголь – це не завжди сироватка правди, резюмували експерти.