Ніла Іваненко 
Автори нового дослідження з Женевського університету (Швейцарія) повідомили про найпростіший спосіб налагодження тіснішого зв’язку із собакою. Згідно з висновками зоопсихологів, розмовляючи із собакою, потрібно думати не лише про те, що ви кажете, але й про те, як ви це кажете.
Ваш собака, можливо, вже є вашим найкращим другом, але зміна манери спілкування з ним може зробити ваш зв’язок ще міцнішим. Це тому, що песики розуміють людську мову значно краще, коли вона відповідає їхньому власному повільнішому темпу вокалізації.
Якщо ви кажете собаці «хороший хлопчик» або «хороша дівчинка», то, мабуть, розтягуєте слова більше, ніж якби ви говорили другові, що у вас був «хороший день». Дослідники вважають, що в такому разі ви інтуїтивно навчилися встановлювати кращі зв’язки зі своїм кудлатим другом.
Що показало дослідження?
Під час дослідження науковці спочатку проаналізували звуки 30 собак, а також звуки 27 людей під час їхніх розмов з іншими людьми п’ятьма різними мовами. Після цього дослідники вивчили звуки 22 людей, котрі розмовляли тими самими мовами, але вже із собаками.
Потім учені дослідили реакцію людей і собак на мовлення за допомогою електроенцефалографії (ЕЕГ), що вимірює електричну активність мозку.
Команда виявила, що люди розмовляють значно швидше, ніж собаки промовляють властиві їм звуки. Швидкість нашого мовлення в середньому становить чотири склади на секунду. А песики тим часом гавкають, гарчать або скиглять приблизно із двома вокалізаціями на секунду.
Наші слухові реакції також відрізняються від собачих. Згідно з даними ЕЕГ, собаки слухають загальне звучання цілих речень, віддаючи перевагу так званим дельта-ритмам нашого мовлення – найповільнішим ритмам (хвилям) у спектрі роботи нашого мозку. Тоді як для людей пріоритетною є обробка тета-ритмів не в загальному звучанні речень, а у швидших аспектах мовлення.
І перший, і другий ритми важливі для розуміння мовлення людським мозком. Проте в собак усе геть не так. Попри те, що їхнє слухове налаштування надчутливе, песики не вловили б зміст нашої бесіди, якби ми розмовляли з ними так, як розмовляємо одне з одним.
Результати дослідження опублікував журнал PLOS Biology.
«Це справді цікаве дослідження. Мене в ньому здивувало те, що ми маємо змінювати не лише тон голосу, але і швидкість та ритм нашого мовлення», – поділилася враженнями з виданням BBC Science Focus Ненсі Дрешель, доцентка кафедри зоотехніки Університету штату Пенсільванія (США). «Я думаю, багато що з цього відбувається природним чином, і це вказує на тривалу історію одомашнення та еволюції цих тварин», – додала вона.
Експертка згодна з тим, що коли ми спілкуємося із собаками, нам не завадить говорити повільніше, спрощувати мову та пам’ятати, що перед нами тварини, які намагаються нас зрозуміти.
Фото: pexels.com
