Ніла Іваненко 
У місті Петра, що в Йорданії, під висіченим у скелі храмом Ель-Хазне, дослідники виявили двотисячолітню невідому гробницю з останками 12 осіб та поховальними артефактами. Вчені зробили це відкриття за допомогою георадара.
Ель-Хазне, або Скарбниця, є однією з найвидатніших пам’яток Ближнього Сходу. Вона нерідко ставала знімальним майданчиком для голлівудських блокбастерів. Тут, зокрема, фільмували стрічку «Індіана Джонс і останній хрестовий похід».
Один з похованих у гробниці стискав у руці верхню частину розбитого керамічного келиха, що був подібний до Святого Грааля з вище згаданого фільму.
«Побачивши щось, подібне до чаші Грааля, всі ми буквально завмерли», – розповів американський телеведучий Джош Гейтс, який брав участь у розкопках. Вони стали темою нової документальної стрічки каналу Discovery. За словами Гейтса, це був дивовижний момент, коли мистецтво перегукувалося з життям.
Чому це відкриття важливе?
«Ми й не підозрювали, що ці розкопки можуть повністю змінити наші знання про Скарбницю», – сказав доктор Пірс Пол Крісман, виконавчий директор Американського центру досліджень, керівник робіт.
Науковці були геть приголомшені виявленням прихованої камери. «Оскільки майже всі гробниці в Петрі були знайдені порожніми, це, можливо, найзначніша гробниця, яку тут коли-небудь виявляли, і це відкриття історичного масштабу», – зазначив Гейтс.
«Дивовижно, що тепер у нас є кераміка, екофакти та відкладення, що датуються часом побудови Скарбниці. Раніше ми працювали на основі припущень та здогадок. Встановлення точної дати стане для нас колосальним досягненням», – зауважив вчений-еколог Тім Кіннерд з Університету Сент-Ендрюса в Шотландії.
Про Петру та її Скарбницю
Стародавнє місто Петра було наполовину побудоване, наполовину висічено в піщаникових скелях пустельного каньйону на півдні Йорданії понад 2000 років тому набатеями, кочовим арабським племенем бедуїнів.
Місто стало їхньою столицею, яку вони назвали Ракму. Свого часу це місто було центром торгівлі між Середземномор’ям, Аравією та Азією. Нині це одне з нових семи чудес світу, що приховує багато таємниць, розповіло видання Science Alert.
До 700 н. е. Петра з незрозумілих причин стала занедбаною. Зрештою в будівлі Ель-Хазне не залишилося артефактів. Ніхто насправді не знає, скільки років Скарбниці й для чого вона використовувалася. До слова, Ель-Хазне називають Скарбницею, адже вважалося, що урна, яка увінчує фасад, зберігає золото і коштовне каміння.
Археологи стверджують, що гробниця, швидше за все, була побудована як мавзолей та склеп для царя Арети IV Філопатора на початку I століття н. е.
Цей цар був правителем набатеїв приблизно з 9 року до н. е. до 40 р. н. е. За його правління те, що колись було громадою пастухів кіз та овець, розквітло та стало царством, в якому панували багаті торговці. Це дало можливість спорудити в Петрі безліч розкішних будівель. І саме це привернуло до міста увагу давніх римлян. Близько 100 року н. е. могутня сусідня імперія анексувала Петру. Римляни правили тут протягом наступних 300 років, після чого поступово покинули місто.
Невідомо, що сталося з набатеями після цієї події. Ймовірно, вони поступово розчинилися в римському суспільстві. Багато з того, що ми знаємо про них, почерпнуто з літописів римлян.
«Можна очікувати, що поховання, майно та людські останки допоможуть заповнити прогалини в наших знаннях про те, як виникла Петра та ким були набатеї», – сказав геофізик Річард Бейтс з Університету Сент-Ендрюса, співавтор дослідження.
