Ніла Іваненко 
Протягом століть віряни та мандрівники, які навідували Сикстинську капелу, помилувалися розписами Мікеланджело Буонарроті (1475-1564), видатного митця Високого Відродження. Зокрема, фрескою «Всесвітній потоп» (1508-1512), на якій відображені сцени з Книги Буття. На цьому шедеврі образотворчості можна побачити приречених людей, яких має поглинути вода.
Але одній із 300 осіб, зображених художником, судилося померти й без потопу. Про це повідомила міжнародна команда науковців.
Дослідники з Італії, Німеччини, Франції, Австрії та Великої Британії, котрі спеціалізуються на історії мистецтв, медицині та генетиці, об’єднали свої зусилля, щоб діагностувати хворобу в напівоголеної жінки з відомої фрески.
Детальне дослідивши деталі грудей героїні, що зображена на другому прольоті склепіння, вчені дійшли висновку: в цієї пані – рак молочної залози на пізній стадії. Науковці вважають, що особливості цього захворювання Мікеланджело добре знав та зобразив його навмисно.
Що потрібно знати про відкриття
За наказом Папи Юлія II митець з 1508 до 1512 року розписував каплицю у Ватикані численними сценами зі Старого Завіту. Мікеланджело, якому на той час було трохи за 30, був уже досвідченим художником. Виконуючи грандіозне завдання, він привніс у роботу свій багаторічний досвід скульптурної творчості та продемонстрував колосальний рівень деталізації об’єктів.
Враховуючи це, не можна уявити, що він випадково деформував груди в жінки на фресці. Для звичайного глядача ця пані – лише одна з виснажених осіб, що рятуються від вод, які мають очистити світ від гріха. Для істориків мистецтва синій колір хустки героїні – ознака заміжнього статусу, а її палець, що вказує на землю, натякає на неминучу загибель.
Експерти-медики зосередили свою увагу на помітних припухлостях на грудях жінки. На думку дослідників, якби цей знімок був у медичній карті, не було б сумнівів, що в пацієнтки рак молочної залози.
Порівнюючи деталі з фізичними особливостями багатьох інших фігур на фресці, команда дійшла висновку, що ця сюжетна ланка не є випадковою.
Мікеланджело чимало знав про хвороби та смерть. Уже з підліткового віку він брав участь у розтинах, раз у раз набуваючи розуміння того, як функціонує людське тіло. Дослідники не вважають, що художник скопіював патологію з моделі, хворої на рак. Швидше за все, він ознайомився з проявами хвороби під час розтинів.
Протягом століть стеля Сикстинської капели зазнавала численних реставрацій. Одна з найбільших припала на кінець XX століття. Порівнявши старі фотографії розписів із реставрованими розписами, вчені засвідчили: первісна форма та затінення грудей героїні не змінилися.
До речі, це не єдиний випадок, коли Мікеланджело зосередив свою увагу на хворобі. За деякий час він створив жіноче зображення ночі для гробниці Джуліано Медічі зі схожими деформованими грудьми. У 2000 році це привернуло увагу онкологів, розповіло видання Science Alert.
Та все-таки, навіщо митець зобразив жінку зі смертельною хворобою в Сикстинській капелі? Експерти припустили, що «зображення ймовірного раку молочної залози пов’язане з концепцією тлінності життя і має значення покарання».
Отже, це втілення гріха у вигляді смертельної хвороби багато років залишалося у Сикстинській капелі непоміченим. Робота науковців ще раз довела, що дивовижне розуміння видатним майстром людського тіла здатне вражати знову і знову.
Результати дослідження опублікував журнал The Breast.
Фото: wikipedia.org
