Ніла Іваненко 
Хтось віддає перевагу солоним огіркам, а хтось – цукеркам. Нове дослідження пояснило, чому існують відмінності у сприйнятті солодкої їжі. Виявляється, ті, хто її не любить, ймовірно, мають генетичний дефект у ДНК, через який їм складніше перетравлювати сахарозу.
Вченим відомо, що генетичні дефекти у засвоєнні сахарози часто пов’язані із синдромом подразненого кишківника. Однак автори нового дослідження припустили, що дефект, який впливає на ген сахарази-ізомальтази (SI), також може впливати на те, наскільки нам подобається їсти солодке.
Про що дізналися вчені?
Щоб з’ясувати це, науковці Ноттінгемського університету (Велика Британія) та Копенгагенського університету (Данія) першою чергою залучили до свого дослідження групу лабораторних мишей. У цих гризунів був відсутній ген SI. І вчені помітили, що тварини значно меншою мірою воліли споживати сахарозу.
Потім команда проаналізувала дані 6000 мешканців Гренландії та 135 000 мешканців Великої Британії, інформацію про стан здоров’я яких зберігає Британський біобанк (UK BioBank). Науковці виявили, що гренландські учасники відрізнялися повністю дисфункціональним геном SI, тобто вони були зовсім нездатні перетравлювати солодку їжу. Вони вживали значно менше цукру, ніж ті, хто мав функціональний ген SI.\
А тим часом британські учасники з частково функціональним геном SI (майже 10 відсотків когорти) набагато менше віддавали перевагу солодкій їжі, ніж люди з функціональним геном SI.
«Якщо вам не подобається солодка їжа, можливо, у вас знижена функція SI, але, ймовірніше, що зниженню пристрасті до солодкого сприяють й інші, ефективніші фактори», – розповіла BBC Science Focus докторка Метте Андерсен, співавторка дослідження та доцентка Копенгагенського університету (Данія).
Не слід забувати про те, що надмірне споживання цукру спричиняє ожиріння та діабет, зауважили вчені, що стоять за дослідженням. На їхню думку, воно може підштовхнути фармацевтів до розробки нових препаратів, які допоможуть любителям солодкого зменшити вживання цукру.
Результати роботи опублікував журнал Gastroenterology.
Фото: www.pexels.com
