Тож тепер ці витривалі тварини генетично не схожі на інших собак світу, засвідчили науковці з Національного інституту досліджень геному людини (США).
Еволюцію зазвичай вважають досить повільним процесом. Проте собаки, які живуть поблизу Чорнобильської АЕС, зазнали швидкої еволюції за неповних чотири десятиліття.
Про що дізналися вчені?
Під час дослідження вчені аналізували зразки крові собак, що блукали зоною відчуження, а також собак із прилеглих районів. Як з’ясувалося, в песиків, що перебували ближче до місця вибуху, спостерігалися відмінності в ДНК. Команда засвідчила, що ці тварини генетично відрізняються від інших собак світу, розповіло видання IFLScience.
Елейн Острандер, провідна авторка дослідження, зауважила, що науковці змогли ідентифікувати популяції собак, які живуть поблизу реактора. І тепер учені можуть визначити чорнобильських собак, просто подивившись на ДНК-профіль.
Утім, поки що неясно, як саме ці генетичні відмінності впливають на їхнє здоров’я. Однак собаки – не єдині тварини, які еволюціонували після катастрофи. Генетики виявили, що вовки цього району виробили захист від раку. А тим часом дерев’яні жаби зони відчуження потемнішали: завдяки цій адаптації вплив радіаційного опромінення на них значно зменшився.
Чому собаки Чорнобиля тепер генетично інші?
Хоча дослідження й не дало прямої відповіді на це запитання, вчені висунули кілька припущень стосовно впливу радіації на популяції тварин.
Одна з можливих причин, озвучена в дослідженні 2020 року, полягає в тому, що радіація спричиняє мутації. А вони своєю чергою сприяють генетичній мінливості, що передається від батька до дитини. Згідно з іншою версією, ті тварини, які не зможуть впоратися із впливом радіації, помруть, залишивши популяцію, більш пристосовану до нового середовища. Це має протилежний ефект – зниження генетичної мінливості.
2022 року дослідники виміряли генетичну різноманітність у водяних бліх, що мешкають в чорнобильських озерах. Учені виявили, що рівень генетичного розмаїття був вищим у тих озерах, які отримали вищі рівні радіації. Це свідчить про те, що в такому випадку мутація була основною еволюційною силою, яка вплинула на гени комахи.
А що стосовно генетичної еволюції чорнобильських собак? Вона демонструє напрочуд швидкі процеси, що можуть відбуватися в популяціях, яких торкнулися зміни довкілля. Команда вважає, що крапку в цій темі ставити зарано: вченим доведеться ще багато чого з’ясувати.
Фото: facebook.com/DogsofChernoby