Ніла Іваненко 
Автори наукового спостереження, що охопило дані понад 150-річного періоду, переймаються тим, що використання добрив удвічі скоротило кількість комах-запилювачів. А ще у п’ять разів зменшило кількість лугових квітів.
Команда Сассекського університету та Ротамстедського дослідного центру проводила дослідження на британському матеріалі, однак тенденції, яку вона озвучила, характерні для всього світу.
Автори найтривалішого екологічного експерименту зосередилися на використанні великої кількості азотних, калійних та фосфорних добрив на сільськогосподарських пасовищах. А точніше, на тій шкоді, яку вони завдали екосистемі лугових ділянок Park Grass у графстві Хартфордшир. Це місце екологічних спостережень та експериментів, які ведуться тут ще з 1856 року.
Про що дізналися вчені?
За даними звітної статті, опублікованої в журналі npj Biodiversity, найбільше від такого антропогенного втручання постраждали бджоли. На ділянках, де хімікати не використовувалися, цих працьовитих комах було у дев’ять разів більше, ніж на сильно удобрених луках.
Провідний автор роботи, доктор Ніколас Бальфур зазначив: «У міру збільшення кількості добрив кількість запилювачів зменшується; цей прямий зв’язок, наскільки відомо, ніколи раніше не був продемонстрований».
Такі втрати біорозмаїття пояснюються тим, що добрива створюють умови, завдяки яким швидкорослі кормові трави домінують, витісняючи квіти. А отже, зникає різноманітність кольорів лугової флори. Але ж відомо, що різноколірність пов’язана з більшим розмаїттям запилювачів. Комахи навіть мають прихильності до тих чи інших кольорів, розповіло видання The Guardian.
Середня витрата добрив на британських пасовищах – близько 100 кг на гектар. Найбільша їхня кількість в експерименті склала 144 кг на гектар, і з цим була пов’язана наймасовіша втрата запилювачів: їхня кількість скоротилася на 50 відсотків та більше.
Цей ефект був найбільш вираженим на ділянках, оброблених азотними добривами, що використовуються більшою мірою. Дослідники виявили, що ділянки, оброблені сумішшю добрив без азоту, підтримували відносно високу кількість запилювачів та квітів.
Згідно з дослідженням, лише один-два відсотки пасовищ у Великій Британії є високоякісним середовищем для проживання багатьох видів. У 1930-х роках британці втратили 97 відсотків лук з дикими квітами. А тепер ситуація невпинно погіршується через рясне використання хімікатів.
Це дослідження має привернути увагу до парадокса, з яким стикаються фермери: щоб отримати більше видів квіткових рослин та запилювачів, земля має бути менш родючою, але це спричиняє низькі врожаї.
«Хоча зниження врожайності зазвичай не вважається чимось добрим, нижча інтенсивність виробництва пасовищ може відкрити багато переваг багатофункціонального ландшафту», – зауважив доктор Бальфур. Серед них, зокрема, збільшення кількості запилювачів, поліпшення здоров’я ґрунту та якості повітря, а також підвищення стійкості довкілля до екстремальних погодних явищ.
Фото: pixabay.com
