Інна Тихонова 
Східний мудрець із сельджуцької імперії збагатив алгебру рішенням кубічних рівнянь, випередив у відкриттях Ньютона і створив календар, що визнаний найточнішим у світі. До 975-річчя від дня народження видатного перського математика, астронома, філософа та поета 50Plus зібрав цікаві факти з його біографії.
Зафіксував небесний стан
День народження Омара Хаяма вдалося вирахувати за зірками: астроном залишив опис їхнього розташування на момент власного народження. Сонце і Меркурій у його натальній карті розташовувалися у третьому градусі Близнюків, а Юпітер перебував до них у тригональному аспекті. Аналіз особистого гороскопа за допомогою таблиць ефемерид вивів середньовічного дослідника на конкретну дату, і згодом цей розрахунок схвалили сучасні науковці. (До речі, особисті гороскопи складають не тільки для людей: наприклад, про те, що віщують зорі Україні, можна прочитати тут). Інститут теоретичної астрономії Академії Наук СРСР офіційно підтвердив датою народження Омара Хаяма 18 травня 1048 року.
Син наметника
Батьківщиною мислителя стала старовинна культурна провінція Хорасан (нині це частина Ірану). Омар виріс у великому місті Нішапур – з півсотнею ремесл, бібліотек та навчальних закладів середнього і вищого рівнів освіти (шкіл та медресе). З восьми років син наметника (так перекладається прізвище Хаям) розпочав навчання, у дванадцять років став студентом медресе в Нішапурі, потім – в місті Балх, Самарканді та Бухарі. Вчитися у визнаних наукових та культурних центрах Азії Хаяму дозволили кошти від продажу батьківського будинку та майстерні: у 16 років Омар із молодшою сестрою осиротіли (батьків забрали хвороби).
Блискуча освіта
У Самарканді участь вихованця медресе у наукових диспутах привернула до нього увагу викладачів. Розвиненому учневі вони запропонували стати наставником. До 17 років Хаям із відзнакою закінчив курс мусульманського права та медицини, став фахівцем із мовознавства та історії, отримав широкі пізнання у філософії (у XI столітті філософськими науками вважалися фізика, математика, метафізика) та практичних науках – політичних і юридичних дисциплінах. За чотири роки молодий учений перебрався до Бухари, де за десятиліття роботи у книгосховищах став автором чотирьох фундаментальних праць із математики. Тамтешній принц Шамс аль-Мулук з повагою поставився до його знань і запропонував вести наукову діяльність при дворі. За свідченням тогочасних літописців, бухарський правитель навіть якось звільнив для математика власне крісло.
Омар Хаям, худ. Аделаїда Хенском Лісон (1875–1931)
Духовний наставник султана
У 26 років Омар Хаям був запрошений до столиці Ісфахан, де став надимом (радником) сельджуцького султана Мелік-шаха I. Призначення було ініційоване головним візиром Нізамом аль-Мульком, якого вважають великим державним діячом ісламського світу. За його правління сельджуцька держава досягла піку свого розквіту, а для Хаяма особисто 20-річна робота в Ісфагані стала найбільш плідним періодом наукової праці, з якою вчений благополучно поєднував духовне наставництво. Нерозривний зв’язок астрономії та астрології на той час робив Хаяма затребуваним віщуном (про ще одного середньовічного провісника Нострадамуса ми писали тут). Тут же Омар Хаям написав в 1077 році три книги коментарів до праць Евкліда, дослідивши числа і теорію відносин.
Науковий розквіт
За два роки Хаям очолив чи не найбільшу у світі палацову обсерваторію і на придворній посаді став авторитетним астрономом, упорядником зіркового каталогу та розробником більш точного сонячного календаря порівняно з григоріанським. За подвійної календарної системи в Сельджуцькій імперії, досконалою не можна вважати жодну з них. Недоліком сонячного зороастрійського календаря було накопичення похибки: при річному циклі в 365 днів дробова частина доби не враховувалася, через що за 120 років утворювався зайвий місяць. А у місячному мусульманському календарі на 355 днів не враховувалися сільськогосподарські сезони. Після п’ятирічних наукових спостережень в обсерваторії Омар Хаям з колегами розробив нове літочислення з 33-річним періодом та вісьмома високосними роками, сім із яких наставали раз на чотири роки і один – через п’ять років. Такий календар був більш коректним порівняно з середньовічним григоріанським, тож науковці вважають розрахунки Хаяма науковим досягненням.
Випередив Ньютона
Саме Хаям вперше пов’язав геометрію і алгебру (визначення останньої теж дав він), запропонувавши в алгебраїчних рівняннях геометричне рішення: у визначенні значення кубічного рівняння математик задіяв властивості конічного перерізу. Цим він підвів математичну науку до теорії змінних величин. Хаям класифікував усі 25 видів рівнянь, включаючи лінійні, квадратні та кубічні. Висновки Омара Хаяма тривалий час були не відомими європейським світилам вищої математики: у наукових пошуках їм довелося повторити шлях, що вже був прокладений за п’ять-шість століть до цього Омаром Хаямом. Так висловився у 1637 році французький математик Рене Декарт. У математичному трактаті «Труднощі арифметики» Хаям описав універсальний метод отримання коренів різного ступеня з цілого числа за оригінальною формулою, яка згодом буде названа «біномом Ньютона».
Кінець прогресу
Наукову активність на ісфаханському етапі життя перервала смерть султана та покровителя. Обсерваторію закрили, а обвинуваченому у «вільнодумстві» Хаяму довелося повернутися зі столиці у рідне місто, де він мешкатиме до кінця життя. Передмова Омара Хаяма до його «Алгебри» починається з гірких слів про пережиті гоніння: «Суворою виявилася доля до страждальців, котрі були позбавлені можливості вдосконалювати науку. Більшість із теперішніх науковців підміняють істину брехнею. Лицеміри та фальсифікатори вдаються до свого улюбленого засобу – викорінення інакодумства. Правдоруби виганяються з науки, висміюються та засуджуються».
Статуя Омара Хаяма у Павільйоні перських вчених перед офісом ООН у Відні, Австрія
Особиста концепція
Філософсько-релігійній тематиці присвячено багато віршів та п’ять спеціальних трактатів Хаяма. Проте теоретичні постулати розходяться з поетичними одкровеннями. Через цю суперечливість світогляд Омара Хаяма досі не отримав однозначної оцінки. Найчастіше дослідники відносять його філософські погляди до концептуалізму. В одному з трактатів Хаям оголосив себе послідовником метафізичного вчення Авіценни. Філософські погляди вченого дозволяють оцінювати його як прибічника Аристотеля та Платона, а точніше – їхніх тезисів, пристосованих під релігійну обрядовість мусульманського віровчення. Раціоналістичний доказ Хаям використав для підтвердження базових положень в ісламі. Визнаючи Бога як першопричину всього сущого, вчений вважав рушійними силами явищ закони природи, а не Вищу мудрість.
Майстер рубаї
З п’яти тисяч римованих афоризмів реальними творами автора дослідники вважають у кращому разі десяту частину. Адже рубаї записувалися на слух та переписувалися вручну, і можливість впевнитися в авторстві з часом було втрачено. Зошит із чотиривіршами із глибини століть випадково опинився в руках британського поета вікторіанської епохи Едварда Фіцджеральда, який і познайомив своїх сучасників із дотепними висловами в англійському перекладі. Східна мудрість європейцям «зайшла», бо виявилася співзвучною західним установкам на розкріпачення особистості. Хаяма оголосили спростовувачем посмертної відплати та глашатаєм гедонізму. Вірші науковця-поета мотивують не марнувати відпущений час, отримувати задоволення від життя і не гнатися за примарними цінностями. Втім, це поверхневе бачення лейтмотиву його поетичної спадщини.
Ілюстрація Едмунда Саллівана до «Рубайату» (1913)
Складнощі перекладу
Велика кількість авторських метафор могла призвести до спотворення сенсу його художніх текстів, зазначають дослідники творчості Хаяма. Адже переклади здебільшого робилися не з оригіналу: наприклад, Фіцджеральд працював з версією, зробленою латиною. Образне мислення східного поета побудоване на порівняннях і підтексті. Не завжди ці тонкощі правильно відтворювали перекладачі. Ось і склалася у читачів помилкова думка про автора як про богохульника, пияку та еротомана. Насправді ж у Персії його духовність ніхто не заперечував, зазначають критики, і на батьківщині Омара Хаяма шанують як великого релігійного поета, а його рядки про кохання та вино сприймають у переносному значенні.
Розмова з Богом
Життєлюб Омар Хаям прожив до глибокої старості і помер у 83-річному віці. За переказами, в останній свій день він нічого не їв і не пив, а лише читав «Книгу про зцілення» Авіценни. Потім заклав сторінки золотою зубочисткою і закрив том. Склав заповіт, помолився і вибачився у Всевишнього, що наблизився до нього в спразі пізнання («Моє вивчення тебе – це шлях до тебе»). На тому й помер. Це сталося 4 грудня 1131 року. Про нащадків вченого нічого не відомо.
Фото: wikipedia.org
