У 2008 році поблизу іспанської Севільї археологи виявили могилу мідної доби, яка здивувала багатством знахідок. Старовинне поховання містило рідкісний бивень зі слонової кістки, високоякісний кремінь, шкаралупи страусових яєць та кинджал з гірського кришталю. Тоді археологи припустили, що могила належала елітному вождю мідної доби. Проте сучасний аналіз зубів показує, що найвищий статус на той час у цій місцевості мав не чоловік, як вважали вчені, а жінка.
«Людина зі слоновою кісткою» тепер має гендер
Людина, яка тепер відома як «Жінка зі слоновою кісткою», була похована з великою керамічною пластиною, яка містила хімічні сліди вина та коноплі. Також в неї було маленьке загострене мідне знаряддя для проколювання отворів, більш відоме як шило, та кілька предметів з кременю та слонової кістки.
Одним з об’єктів був повний бивень африканського слона вагою 1,8 кг, який, на думку дослідників, не має собі рівних у Західній Європі. Саме тому рештки отримали назву «Людини зі слоновою кісткою».
Через забагато коштовних речей у похованні вчені зробили висновок, що могила належала комусь із дуже високим соціальним статусом. Однак новітнє дослідження перевертає традиційне уявлення, що за часів мідного віку лише чоловіки мали найвищий статус. Повторно вивчивши останки, вчені встановили, що тіло насправді належало жінці.
На думку археологів, ця знахідка та сучасне гендерне відкриття щодо неї демонструють, який високий статус могли мати жінки у стародавньому суспільстві. Попередні дослідження показали, що жінки мали спеціалізований статус у ранній бронзовій добі в Угорщині (2500-1900 рр. до н.е.) і в культурі пізнього неоліту.
Перше відкриття поховання
Вперше останки були виявлені в місті Валенсіна у 2008 р. Вважається, що поховання належить до мідної доби. Епоха, яка також відома як енеоліт, почалася приблизно в середині п’ятого тисячоліття до н.е. Вона була однією з найдавніших епох, для яких передусім розумілося домінування чоловіків у суспільстві.
Саме тому археологи спочатку вважали, що похований був молодим чоловіком у віці від 17 до 25 років. Проте новітнє дослідження розглядає гендерну нерівність у минулих археологічних відкриттях.
Як зазначають дослідники, розуміння минулих статево-гендерних систем часто ґрунтується на ідентифікації біологічної статі. Проте остаточно визначити стать стародавніх останків, яким тисячі років, за допомогою ДНК може бути особливо складно. У випадку із «Жінкою зі слоновою кісткою» такий аналіз був ще більш ускладнений сильною спекою тисяч південних літ Іспанії, через що значно погіршився генетичний матеріал, що залишився.
Пептидний аналіз дозволив визначити стать
Вчені використали пептидний аналіз, щоб генетично перевірити зразок на наявність у зубах статево-диморфного білка амелогеніну, що утворює емаль. Результати показали, що особа була жіночої статі. Це стало зрозуміло через те, що кутній зуб і різець містили ген AMELX, який виробляє білок амелогенін, розташований у X-хромосомі.
Дослідження показало, що «Жінка зі слоновою кісткою» була єдиним похованням у могилі, яке супроводжувалося значною кількістю цінностей. Останки 15 жінок були знайдені у могилі поруч з первинним похованням. Тому дослідники припустили, що вони були нащадками «Жінки зі слоновою кісткою», для якої, можливо, і створили гробницю.
Автори дослідження зазначають, що у цей період, швидше за все, високий статус людини не визначався за обрядом народження. До такого висновку науковці прийшли через відсутність могильного інвентарю в похованнях немовлят того часу. Саме тому археологи вважають, що «Жінка зі слоновою кісткою» досягла свого статусу завдяки заслугам і досягненням у житті.
Як зазначає видання Interestingengineering, це поховання вважається найрозкішнішою гробницею мідної доби в регіоні. Дослідники стверджують, що у всій Іберії не знайдено жодної іншої могили того ж часу, яка хоча б порівнювалася за матеріальним багатством і витонченістю із «Жінкою зі слоновою кісткою».
Археологи ще не знайшли інших чоловічих останків такого ж високого статусу. Таким чином, нові результати археологічного дослідження свідчать, що жінки займали керівні позиції у суспільстві Іберійської мідної доби.
Переворот у традиційних поглядах на минуле
Основним джерелом інформації, доступною для аналізу гендерної нерівності у ранніх складних суспільствах, є лише саме людське тіло. Проте археологи десятиріччями боролися з визначенням статі погано збережених людських останків.
Винятковий практичний приклад із «Жінкою зі слоновою кісткою» наочно демонструє, як новітні наукові методи дозволяють розв’язати цю проблему. До того ж це спонукає переглянути усталені інтерпретації політичної ролі жінок на початку раннього соціального суспільства та поставити під сумнів традиційні погляди на минуле. Також це дослідження доводить, що нові наукові методи можуть внести суттєві зміни в доісторичну археологію та дослідження соціальної еволюції людини.
Фото: interestingengineering.com