Світлана Сергеєва 
Серед людей поважного віку є деякі, над чиїм розумом, здається, не володіють ні час, ні вік. Якимось дивовижним чином їхній мозок протистоїть плину часу. Існує чимало імовірних причин цього явища – від генетики до безпосередньо самої особистості. Проте тепер іспанське дослідження – одне з найтриваліших та наймасштабніших у своєму роді – виявило ще декілька рис, які можуть пояснити, як ці люди поважного віку зберігають гострий розум та пам’ять.
Як проводилося дослідження суперстарців?
Як зазначає провідна авторка дослідження Марта Гаро-Паскуаль, науковці наблизилися до вирішення одного з найбільших питань про суперстарців. Чи вони справді стійкі до вікового погіршення пам’яті та чи мають механізми подолання, які допомагають їм подолати це зниження краще, ніж їхнім одноліткам?
Суперстарцями звуть рідкісних літніх людей у віці 80 років і старше, чия пам’ять не поступається тим, хто молодший за них на 20-30 років. У новому дослідженні дослідники розглядали дві групи людей. До першої увійшли 64 суперстарців, а до іншої – 55 зазвичай здорових людей похилого віку. Середній вік учасників обох груп становив 82 роки.
Пані Гаро-Паскуаль та її колеги шукали відмінності у скануванні мозку, тестах на рухливість, клінічних оцінках психічного здоров’я, опитуваннях про спосіб життя та зразках крові. Якщо їхні висновки є репрезентативними для суперстарців в інших країнах, результати свідчать, що гострий розум цих літніх людей може мати щось спільне з їх гнучким тілом.
Протягом шести щорічних візитів дослідники відстежували чинники способу життя учасників, сканували їх мозок, брали зразки крові та проводили тести на рухливість, вводячи дані у модель машинного навчання, завданням якої було виявлення секрету довголіття та гострого розуму суперстарців.
Справжні супермени похилого віку
Згідно з попередніми дослідженнями, сканування МРТ показало, що мозок цих людей поважного віку скорочується повільніше, ніж мозок їх сучасників протягом п’ятирічного періоду в областях, пов’язаних з пам’яттю та рухом. Загалом суперстарці були більш активними у середньому віці та задоволені своїм сном у літньому віці. Вони мали краще психічне здоров’я та виявляли більшу незалежність у повсякденному житті – імовірно, завдяки своїй здатності рухатися, балансувати та запам’ятовувати речі.
Суперстарці також швидше вставали зі стільця у тесті «Вставай і йди» і мали кращу дрібну моторику. Однак, не було помітної різниці у загальних рівнях активності, про які повідомляли обидві групи учасників експерименту.
Як зазначає нейробіолог Брайан Стрендж, хоча суперстарці повідомляють про рівні активності такі ж, як і звичайні люди похилого віку, цілком можливо, що вони займаються більш фізично вимогливою діяльністю, як-от садівництво або підйом по сходах. Також можливо, що краще здоров’я мозку у них перш за все пов’язане із більшою швидкістю пересування.
Дослідження також не виявило відмінностей у біомаркерах крові деменції. Це узгоджується з попередніми дослідженнями, які показали, що суперстарці зберігають свою функцію пам’яті попри схожі рівні білків хвороби Альцгеймера в їхньому мозку.
Біологічна лотерея чи все ж справжні секрети довголіття?
Як зазначає пані Гаро-Паскуаль, отримані ними висновки свідчать, що суперстарці стійкі до цих процесів, хоча точні причини цього все ще незрозумілі. Минулі дослідження виявили велику кількість веретеноподібних нейронів рідкісного типу, пов’язаних із пам’яттю у мозку суперстарців. Тож їхня гостра пам’ять частково може бути результатом біологічної лотереї, а також відображенням способу життя, соціальних зв’язків чи поглядів.
Генетика теж, імовірно, відіграє певну роль. ШІ, який використовували у цьому дослідження для розрізняння суперстарців від їх однолітків, міг визначати це правильно лише у 66% випадків на основі 89 демографічних та клінічних чинників, а також способу життя.
Подальші дослідження за участю суперстарців можуть з часом виявити способи допомоги людям похилого віку гарно старіти зі збереженням функції пам’яті. Хоча існує імовірність збігу чинників, пов’язаних із запобіганням деменції, таких як фізична активність і низький кров’яний тиск. Як зазначає видання Sciencealert, триваліші та масштабніші дослідження суперстарців також можуть надати більше даних, щоб уточнити їх секрети довголіття та гострого розуму.
Фото: pixabay.com, unsplash.com
