Інна Тихонова 
Вона наклала на себе руки у 39 років, щоб не дістатися підкорювачу. І хоча трапилося це ще до нашої ери, 12 серпня 30 року, людство пам’ятає видатну правительку і неординарну жінку навіть через два тисячоліття. Закохуючи потенційних завойовників, розумна спокусниця підкоряла чоловіків своєму впливу, а її трагічний життєвий фінал став кінцем і для країни, захоплення якої означало падіння стародавньої цивілізації.
Харизму не намалюєш
Завдяки амурній складовій, в уяві нащадків біографія Клеопатри VII виявилася більш романтичною, ніж трагічною, якою вона була в реальності. Одна з найпопулярніших античних героїнь викликає постійний інтерес у митців драматичними історіями любовного зв’язку з легендарними римськими полководцями Юлієм Цезарем та Марком Антонієм.
Але за ефектним фасадом яскравих стосунків ховалися будні невиправної блудниці, яка не залишала живими тих, хто задовольняв її хтиві забаганки на любовному ложі. На думку римського історика IV століття Аврелія Віктора, таким чином Клеопатра припиняла можливості спекуляцій із боку сексуальних партнерів щодо близькості до правительки. Та й не варто було народові знати про доступність цариці для еротичних простолюдинів.
З її ім’ям пов’язано чимало розправ, включаючи усунення коханців і навіть рідні, яка могла скласти конкуренцію за трон (відомо, що в 44 до н.е. Клеопатра «пожертвувала» молодшим братом Птолемеєм XIII, а пізніше і сестрою Арсіне IV). За 22-річне правління Єгиптом остання незалежна цариця «заплатила», зокрема, і життям своїх чотирьох дітей: сина Цезаря і трьох спадкоємців Антонія було вбито.
Елізабет Тейлор у ролі Клеопатри
Уявляючи фатальну спокусницю в класичних образах від голлівудських зірок Вів’єн Лі та Елізабет Тейлор, важко довіряти історикам, що описують Клеопатру як власницю грубих рис і далекої від витонченості фігури. Тим часом реконструйовані зображення дослідників із Британського музею та Кембриджського університету демонструють смагляве обличчя з великим носом, тонкими губами та гострим підборіддям. І давньогрецький історик Плутарх описував принади Клеопатри без згадування її зовнішньої краси: «На вигляд вона не була особливо гарною, проте у розмові ставала чарівною. Ніжний голос і зваблива манера розмови поєднувалися з твердим характером і високою ерудованістю, що становило секрет її харизми».
Реконструкція зовнішності Клеопатри на основі погруддя з Шершел
«Багатострунний інструмент»
Найвідоміша цариця Єгипту не була єгиптянкою: «країною пірамід» під кінець елліністичної ери керувала спадкова македонка з грецької династії Птолемеїв, які мігрували на береги Нілу за часів Олександра Македонського. Усіх хлопчиків у цьому роді називали Птолемеєм, усіх дівчаток – Клеопатрою. І хоча сьома в династії Клеопатра народилася в єгипетській столиці Олександрії (ця подія відбулася 13 січня 69 до н.е.), вона могла залишитися для місцевого населення чужинкою, якби не доклала зусиль для зміни сімейної традиції не обтяжуватися зближенням з народом.
Позашлюбна дочка правителя Єгипту Птолемея XII (її мати, швидше за все, була наложницею, але могла Клеопатра виявитися і єдиноутробною сестрою власного батька) єдиною з усіх царюючих персон у цьому роді вперше за 300 років правління династії вивчила єгипетську мову: всі її попередники розмовляли виключно рідною грецькою.
«Клеопатра випробує отруту на засуджених в’язнях», картина Олександра Кабанеля
Не стала Клеопатра продовжувати і традицію дистанціюватися від богів та звичаїв довіреної в управління країни. Прийнявши єгипетську релігію та культуру, природжена інтелектуалка з юності опанувала десяток мов. Окрім єгипетської та давньогрецької мови койне, спадкова македонка була обізнана в ефіопській, арамейській та перській, знала латину та іврит. У ті часи жіноча освіта у греків не заохочувалась, але Клеопатра задовольнила природну допитливість вивченням астрономії та математики, філософії й ораторського мистецтва.
«Рідкісна переконливість її промов досягалася вмінням підлаштовуватися під будь-якого співрозмовника, – писав Плутарх. – Її величезна чарівність прозирала в лагідному голосі, звуки якого налаштовувалися на будь-який лад подібно до багатострунного інструменту».
«Та, що любить батька і батьківщину»
Ім’я Клеопатри в оригіналі звучало як Теа Філопатор – «богиня, яка любить свого батька». В офіційному титулі було додано ще два слова: Феа Неотера Філопатор Філопатріс – «та, що любить вітчизну».
За тодішнім законом спадкоємиця престолу не могла керувати країною самостійно: співправителями-чоловіками були її брати, з якими Клеопатра по черзі укладала формальні шлюби. Але брати з сестрою не були союзниками і могли замислюватися про повне захоплення влади.
З молодшим братом і першим законним чоловіком довелося повноцінно воювати, і цей конфлікт навіть змусив Клеопатру втекти до Сирії. Невідомо, як би склалася її доля після укладання Птолемеєм XIII союзу з Цезарем, якби брат не припустився фатальної помилки, котру йому Цезар не пробачив: показова страта шляхетного римлянина розгнівала римського полководця. Відповіддю Цезаря стало перенесення уваги на сестру кривдника Клеопатру: єгипетська цариця отримала підтримку у поваленні небажаного брата та відновленні свого права на трон.
«Клеопатра та Цезар». Картина Жана-Леона Жерома (1866 р.)
Згідно з легендою, холоднокровна 21-річна чарівниця пробралася в особисті покої 52-річного Цезаря у килимі (деякі історичні свідчення уточнюють, що слуги пронесли до палацу Клеопатру в мішку для білизни). Особиста зустріч себе виправдала: цим любовним зв’язком проблеми Клеопатри було вирішено.
Щастя любить тишу
За чутками, правителька Єгипту була причетною до загибелі обох своїх братів та сестри. Арсіне стратили на сходах римського храму. Старший брат Птолемей XIII під час втечі «вдало» потонув у річці (це було вигідно Клеопатрі). А молодшому братові на момент отруєння ледве виповнилося 14 років. Після смерті братів цариця призначила співправителем свого сина. Щоправда, римський тріумф Клеопатри як коханки Цезаря був не надто тривалим.
За допомогою Цезаря Клеопатра стала безроздільно правити своєю країною під римським протекторатом, про який нагадували три римські легіони з дислокацією в Єгипті. Сама фаворитка від моменту укладення союзу між Римом і Єгиптом відверто перебувала на віллі Цезаря у Римі, де приймала місцеву знать. Республіканці були роздратовані таким станом справ. Їх насторожували плани Цезаря зробити Клеопатру законною дружиною та перебазувати столицю держави до Олександрії. Але у конкуренції спадкоємців батько винним не був: сина Клеопатри Цезар в офіційному заповіті не згадав, тобто своє батьківство він фактично не визнав.
Цезаря вбили змовники 15 березня 44 року до н. е. Після загибелі покровителя цариця змушена була негайно забратися з Риму назад до Єгипту.
Вишукані засоби догляду та рідкісні пахощі на основі екзотичних олій робили Клеопатру найбажанішою жінкою у тогочасному владному бомонді. Чоловіки втрачали від неї розум, і наступник Цезаря Марк Антоній не став винятком. Обидва великі романи єгипетської цариці супроводжувалися флером скандальності, адже її обранці мали законних дружин і спадкоємців. Але Клеопатру репутація не хвилювала: жінка насолоджувалася життям напоказ, ніби передчуваючи, що щастя буде недовгим.
«Зустріч Марка Антонія і Клеопатри», Лоуренс Альма-Тадема, (1885 р.)
У вир із головою
На момент знайомства з 40-річним римським полководцем Марком Антонієм Клеопатрі було 28 років. Їхня перша зустріч справила на римлянина незабутнє враження: цариця продумано одяглася в туніку богині Афродіти і припливла до Марка Антонія на прикрашеному золотом і сріблом кораблі, наче виготовленому на замовлення богів. Клеопатра не залишила дружині свого багаторічного коханця жодних шансів: він розвертав дорогою і відправляв додому дружину та дітей, якщо родина намагалася нагадати про себе та приїжджала до полководця.
Нерозлучною парою Марк Антоній був із Клеопатрою: вони разом бенкетували, полювали і жартували. І, звичайно, спали: плодами цього нестримного кохання стали троє дітей: двоє хлопчиків і дівчинка. Перших різностатевих близнюків батьки назвали Олександром Геліосом і Клеопатрою Селеною (хлопчикові дали ім’я на честь Сонця, дівчинці – на честь Місяця). Але жоден із дітей Клеопатри не зберіг свого життя. Зокрема, першого сина від Цезаря Цезаріона вбив його зведений брат Октавіан.
Один із найкрасивіших романів у світовій історії тривав 10 років. У ньому гармонійно поєдналися непідробний спалах почуттів та взаємний політичний розрахунок. Клеопатрі цей союз допоміг здійснити свої плани, Антонію – свої (потужну армію йому допомогли утримувати єгипетські гроші). Проте, Клеопатра завдала нещастя всім, хто опинився в орбіті її життя. Через захоплення єгипетською правителькою Марка Антонія римляни записали у зрадники.
«Клеопатра і Октавіан», картина Луї Гоф’є, (1787 р.)
Шукайте жінку!
Присутність коханки в таборі полководця та її інтриги щодо оточення, в якому їй всюди ввижалися особисті вороги, справили Маркові Антонію погану службу: чимало його прихильників згодом перейшли до супротивника.
Від перебіжчиків Октавіан дізнався про зміст заповіту Антонія, і це його дискредитувало. Полководець визнавав у документі, якому було надано розголос, Клеопатру офіційною дружиною, а її синів – своїми законними нащадками. І бути похованим Антоній виявляв бажання поряд із Клеопатрою: у столиці Єгипту, а не в рідному Римі.
Октавіан розбив флот коханців і змусив їх тікати. Після поразки втікачі, як і домовлялися, звели рахунки із життям. Марк Антоній напоровся на меч, а Клеопатра загинула від отрути (одна з версій – укус змії; інша, більш правдоподібна, – вживання отрути зі схованки в голівці шпильки: разом із царицею загинули дві її служниці).
«Смерть Клеопатри», Жан-Батіст Реньо, (1797 р.)
Після смерті Клеопатри країна не просто опинилася під зовнішнім керуванням, а перетворилася на римську провінцію. Занурення у вир почуттів закінчилося морським розгромом і державною катастрофою – падінням Єгипту як великої стародавньої цивілізації, що не зуміла себе захистити.
Фото: wikipedia.org
