Адріано Челентано: «Протест – то є обов’язок артиста»

Через музику, фільми, книги та публіцистичні виступи співак, композитор, актор, режисер, продюсер, телеведучий і громадський діяч все життя намагався донести до суспільства те, у що вірив. У своїй творчості ексцентричний експериментатор в образі «друзяки-хлопця», «щирої душі» порушував нагальні соціальні проблеми, вважаючи, що сцена та мікрофон мають використовуватися для протесту проти несправедливості. Кавалер ордену «За заслуги перед Італійською Республікою» вбачав у своїй місії «голос духу, що збирає мрії світу». Харизму невтомного опозиціонера до влади не змогли приборкати ні розкритиковані ним політики, ні поважний вік: 6 січня непокладливому правдорубу виповнилося 86 років.

«Босоногой землетрус»

Таке прізвисько Адріано Челентано отримав від сусідів майже з пелюшок. Його живий темперамент цілком відповідав дню народження: 6 січня 1938 року італійці традиційно розігрували один одного у свято Бефани (аналог нашого 1 квітня). Дитинство непосиди, народженого матір’ю в 44 роки, пройшло у вцілілому будинку №14 на Via Gluck в Мілані. На промислову північ країни багатодітні батьки селянського походження перебралися у пошуках роботи. Знайшла собі тут прибуткове заняття й їхня невгамовна п’ята дитина.

Дім у Мілані, на вулиці Глюка, 14, де минули ранні роки Адріано Челентано

У 12 років молодший член родини залишив школу і влаштувався працювати у годинникову майстерню. Почавши з підмайстра, невдовзі старанний учень оволодів ремеслом годинникаря і з того часу лагодив усі механізми самостійно.

А свої перші 100 тисяч лір Челентано заробив, наслідуючи відомого американського коміка. Для легкої перемоги у конкурсі двійників хлопцеві й робити нічого не довелося: перше місце йому присудили… за фото. Світлину брата в образі Джеррі Льюїса на конкурс надіслала сестра Адріано, коли він сам вже переключився на музику.

«Джунглі» та «Заколотники»

У 1954 році Челентано вперше написав і виконав власні композиції, а роком пізніше відкрив для себе світ рок-н-ролу: після виходу в 1955 році фільму «Шкільні джунглі» захопився піснею Rock Around the Clock, що там прозвучала, і теж захотів виконувати такі мелодії. Члени сім’ї поділяли захоплення Адріано. «Мама так само любила рок-н-рол і будила мене, вмикаючи бадьорі ритми, – згадував Челентано. – Робила вона це на годину раніше, ніж треба, щоб гарантовано встигнути поставити мене на ноги».

Його першим професійним досвідом стала участь у рок-гурті Rock Boys, куди увійшли четверо музикантів. У цьому складі Челентано здобув перемогу 1957 року на «Першому італійському фестивалі рок-н-ролу». На відміну від інших учасників, які виступали там із англомовним репертуаром, Rock Boys ризикнули подати на суд журі авторську композицію Ciao ti dirò. Італійський рок-н-рол не залишив шансів суперникам.

Rock Boys

Наступного року молодий музикант переміг на фестивалі легкої музики в Анконі, випустив дебютний студійний альбом і почав співпрацювати з автором своїх перших хітів, продюсером та другом Мікі Дель Прете. А з іншим багаторічним приятелем, ударником Джанні Дель Альо, Адріано продовжив музичну кар’єру в рок-групі I Ribelli («Заколотники»), котру створив для подальших виступів у 1959 році.

Адріано Челентано і гурт I Ribelli, 1961 р.

З дозволу міністра оборони

Для участі в першому своєму музичному фестивалі в Сан-Ремо Челентано знадобився в 1961 році дозвіл військового міністра: з 1958 року Адріано проходив службу, тож мав повідомити про підстави для від’їзду з казарми в Турині. Додаткові турботи не завадили дебютанту посісти друге місце. Могло б бути і перше, якби не своєрідна манера виступу конкурсанта, що почав співати спиною до глядачів. А виконана ним пісня Ventiquattromila baci («24 тисячі поцілунків») очолила тоді національний хіт-парад і стала «італійським шлягером десятиліття».

Челентано прибув з армії для виступу в Сан- Ремо (1961)

Прорив у кар’єрі забезпечили створення власного лейблу звукозапису Clan Celentano, мільйонний тираж самостійно випущеної платівки, успішні закордонні гастролі, серія власних телевізійних програм, гучне (з розгромом зали молоддю) вшанування лідера італійського рок-н-ролу в міланському театрі «Смеральдо» та світове визнання першої соціально-політичної пісні Челентано «Хлопець із вулиці Глюка». Композиція 1966 року Il ragazzo della via Gluck була внесена до італійських шкільних підручників як заклик про дбайливе ставлення до природи.

Після першої перемоги 1970 року на фестивалі в Сан-Ремо, де Челентано виступав із дружиною-актрисою Клаудією Морі (дует виявився щасливим у творчості і житті: у пари – троє дітей: син Джакомо, дочки Розіта та Розалінда), артист продовжив піднімати гострі теми, котрі доносив публіці навіть без слів.

Перемога Челентано і Клаудії Морі на фестивалі в Сан-Ремо 1970 року

Новатор та експериментатор

Наприклад, композицію Prisencolinensinainciusol Челентано виконав вигаданою мовою celentanesca (за звучанням «челентанеска» нагадувала суміш англійської та італійської): текст пісні складався з незрозумілих виразів, які не мають жодного пояснення. У такий спосіб виконавець передав людську роз’єднаність, що заважає нам зрозуміти одне одного. Цей речитатив вважається першим пробразом репу, що потрапив до європейських та американських чартів.

Проблеми сучасного світу відбито й у авторському альбомі 1972 року I mali del secolo, всі треки якого Челентано написав сам. Найвідоміша композиція Un albero di trenta piani («Дерево на тридцять поверхів») — сатира проти забруднення навколишнього середовища. А в однойменній пісні з альбому 1976 року Svalutation автор іронічно відгукується про тогочасну соціальну кризу, що привернуло до диску увагу на європейському ринку (платівка стала лідером продажів у Німеччині та Франції). Після виходу чергового музичного альбому Адріано Челентано написав та видав ще й однойменну книгу.

Челентано виявився першим багато в чому з того, що робив: став новатором у виконанні рок-н-ролу та репу італійською мовою, одним із перших обзавівся власною незалежною студією звукозапису та випередив колег у виступах на стадіонах. Блискучою виявилася і кінематографічна кар’єра Челентано. Знявшись паралельно з музичними виступами у чотирьох десятках кінокартин, артист зробив внесок у це мистецтво неповторною хореографічною пластикою та спонтанними дотепними жартами у кадрі.

Попри спірну зовнішність, жінки різних поколінь вважали власника найбрутальнішого тембру привабливим секс-символом. Цьому сприяв його активний спосіб життя: Адріано – фанат футболу, тенісу, більярду та шахів. Чоловік загартовується моржуванням, захоплюється фотографією та отримує задоволення від приготування наїдків.

«Інстинкт і шаленство»

«Він весь – обдарованість та безумство, інстинкт і шаленство», – так охарактеризував Челентано італійський режисер, живописець, драматург, теоретик сценічної майстерності та лауреат Нобелівської премії з літератури Даріо Фо. Митець, про якого так сказава відомий режисер, критикував забруднення навколишнього середовища, знесення історичних споруд і пам’ятників, недобросовісність влади та політичну цензуру. Артист неодноразово публічно засуджував дії італійського уряду (як колишніх, так і нинішнього) і залишається активним опозиціонером дотепер. Захисник прав тварин закликає відмовитися від споживання м’яса (сам є вегетаріанцем вже багато років), виступає проти вбивства свідомих істот і вірить у Бога, який «живе в кожному з нас».

Адріано Челентано і Роберто Беніньї пишуть листа Сільвіо Берлусконі (телешоу «Рок-політик», 2005)

Останній із чотирьох платинових дисків співака вийшов, за спостереженнями критиків, «наймінорнішим». Довгоочікуваний виступ ветерана після творчої паузи в 2012 році на фестивалі в Сан-Ремо став викриттям винуватців європейської кризи. Виконавець старих і нових хітів супроводжував свій майже годинний виступ коментарями про недоліки «технічного» уряду та проблеми католицької церкви, референдум та Конституційний суд. Не пощадив Челентано навіть телекомпанію, що транслювала той його виступ: артист звинуватив RAI у цензурі. Потрапили тоді під «роздачу» і два друковані видання, що їх митець закликав скасувати як непотрібні: італійським газетам Avvenire та Famiglia Cristiana дісталося від патріарха сцени за те, що вони займаються політикою, а не Богоугодними справами і допомогою стражденним.

Адріано Челентано на фестивалі Rock Economy

Резонансне повернення на велику сцену з новою програмою Rock Economy відбулося 2012 року у Вероні і стало подію світового масштабу. Квитки в Амфітеатр за ціною 1 євро були розкуплені в першу годину продажу, а телевізійну трансляцію концерту в прямому етері подивилися дев’ять мільйонів глядачів. Людям виявилася близькою позиція Адріано Челентано стосовно того, що протест проти несправедливості є «вищим обов’язком артиста».

Фото: wikipedia.org