Агата Крісті: життя за законами детективу

FacebookTwitterLinkedinTelegram

Загальний тираж книжок цієї феноменальної авторки перевищує 4 мільярди екземплярів і посідає третю сходинку після Біблії та Шекспіра. На сотню мов світу перекладено понад сім десятків її детективів, 20 збірок оповідань, 16 п’єс та 6 романів, але не менший інтерес у читачів могла б викликати особиста біографія відомої британки. Життя визначної вигадниці залишило світові не менше загадок, ніж їх містить її творча спадщина.

Ігри уяви

Ім’я Агати Крісті при народженні – Агата Мері Клариса Міллер. Народилася майбутня королева детектива 15 вересня 1890 року в англійському графстві Девон. Мати Агати – дочка армійського капітана Маргарет Клариса (у дівоцтві Бемер) – була вихованкою рідної тітки, забезпеченої вдовиці заможного американця, і одружилася з її прийомним сином Фредеріком Міллером. У цьому щасливому шлюбі побачили світ троє дітей. Агата Клариса Міллер була молодшою дочкою, народженою матір’ю у 35 років.

Дівчинка відрізнялася від брата та сестри схильністю до усамітнення і нетовариським характером. Майбутня письменниця з дитинства віддавала перевагу фантазіям перед реальністю. Її «ідеальними співрозмовниками» були йоркширський тер’єр Тоні та котяча сімейка, а улюбленою іграшкою – обруч: він приміряв ті ролі та образи, якими його наділяла мрійлива господиня. Втікаючи зі своєю забавою до саду, дівчинка, котра вміла себе розважити, не потребувала сторонньої уваги. Обруч чудово справлявся із завданнями паровоза, а садові доріжки виконували функцію залізничних колій. «Машиністка» Агата Клариса з ранку до вечора керувала уявним потягом, ганяючи обруч між умовними станціями. Звернене до своїх мрій дівча захоплено грало наодинці з собою, уявляючи вигадані ситуації, вибудовуючи діалоги з навколишніми предметами і вигадуючи цікаві сюжети.

agata kristi u dytynstvi - Особистості - 50Plus

Агата Крісті у дитинстві

У школі діти не вчилися: їхньою освітою мати займалася на пару із гувернанткою. Можливо, це і спричинило «виборчу грамотність» Агати, яка з чотирьох-п’яти рочків навчилася читати і рано познайомилася з домашньою бібліотекою, проте була слабкою в правописі: романи письменниці написані з орфографічними помилками. Втім, про письменницьку кар’єру Агата не мріяла і навіть після видання десятка книжок визначала власний рід діяльності як «домогосподарка».

Пошук свого місця

В 11 років Агата втратила батька: чоловік, що пережив декілька серцевих нападів, помер від інфлюенци. Жити стало важче, але продавати маєток матері не довелося: за чотири роки доньці було призначено утримання. З 15 років дівчинка почала навчатися грі на фортепіано та брала уроки співу. Позаяк дочка діда досягла на цій ниві успіхів і виступала в паризькому театрі Grand Opéra, юну родичку з розрахунком на допомогу відправили розвиватися у музичному напрямку до французької столиці. Але вроджена сором’язливість завадила Агаті піти цим шляхом і не дозволила їй стати артисткою.

kristi v molodosti 1910 ti roky - Особистості - 50Plus

Агата в юному віці, 1910-ті роки

Під час спільної поїздки з матір’ю до Каїра Агата Клариса Міллер зустріла на тамтешній вечірці симпатичного пілота Королівських повітряних сил Арчибальда Крісті, який зробив їй пропозицію. Протягом наступних півтора років, поки у хлопця тривали льотні курси, пара кілька разів розривала заручини. І хоча одруження все ж таки відбулося, відразу після весілля нареченим довелося розлучитися: молодий пілот був направлений по службі до Франції, а 24-річна Агата Крісті повернулася до військового шпиталю, в якому до заміжжя працювала медсестрою. Вивчивши на чергуваннях основи фармакології, вона була прийнята працювати у аптечне відділення. Цей досвід та тема отрут знайшли відображення у майбутній творчості: отруєння лежить в основі восьми десятків описаних письменницею злочинів.

medsestra brytanskogo chervonogo hresta - Особистості - 50Plus

Агата Крісті – медсестра Британського Червоного Хреста

Нова діяльність підкинула Агаті Крісті ідею записувати історії, почуті під час спілкування з покупцями ліків. Наприклад, героями її першого надрукованого детективу «Таємнича подія у Стайлз» стали бельгійські біженці. Роман був написаний у відпустці 1915 року, але видали його лише за п’ять років – після шести доробок. Перший гонорар у 25 фунтів став для дебютантки в 1920 році порятунком, адже вона два роки не мала роботи, бо доглядала за новонародженою донькою. Письменницькі заробітки неодноразово підтримають королеву детектива у складні періоди, найближчий із яких Агаті Крісті доведеться пережити вже за шість років.

Біда не приходить сама

Багато горя та випробувань приніс молодій жінці 1926 рік. З ним пов’язана смерть матері, госпіталізація до психіатричної лікарні наркомана-брата, професійні проблеми (через написання роману «Вбивство Роджера Екройда» від імені вбивці видавці побачили в тексті зневагу до правил англійського детектива). До творчих невдач і сімейного горя додалася ще й важка особиста драма: чоловік попросив розлучення, розповівши про почуття до іншої жінки.

Сімейний скандал 4 грудня закінчився нічним зникненням письменниці. За десять діб безуспішних пошуків поліціанти виявили лише порожню машину з особистими речами Агати Крісті: в салоні залишилися її шубка і черевички. Сподіватися на щасливий результат не доводилося, ніхто не очікував побачити зниклу жінку живою.

povidomlennya v gazeti - Особистості - 50Plus

Повідомлення в газеті про зникнення Агати

Проте 14 грудня місіс Крісті знайшлася сама. Вона повернулася додому в бадьорому настрої, неначе відпочила на курорті. Так насправді і було: поки всі збилися з ніг у її пошуках, жінка безтурботно насолоджувалася усамітненням у графстві Йоркшир. Здоров’я вона відновлювала у спа-готелі під чужим ім’ям. У затишному притулку письменницю зареєстрували як Терезу Ніл – гостя назвала портьє прізвище тієї самої розлучниці, яка відібрала у неї чоловіка (новою обраницею Арчибальда Крісті стала його партнерка з гольфу Ненсі Ніл).

Політ фантазії

На запитання про своє загадкове зникнення письменниця решту життя відповідала, що через травму голови цей епізод не пам’ятає. У сумнівах щодо «амнезії» ретельні репортери пояснювали сумнівну тактику приховування істини небажанням ворушити «темне минуле».

Натомість психолог Ендрю Норман, який не вірив у «травматичну природу втрати пам’яті», угледів у тому, що сталося, характерний прояв рідкісного психічного розладу – «дисоціативної фуги» (fuga перекладається як «втеча»). Книга фахівця будувалася на обґрунтуванні версії раптового, але цілеспрямованого переїзду в незнайоме місце з забуттям інформації про себе (аж до власного імені) при збереженні в пам’яті універсальної інформації (зокрема, знань у галузі літератури).

Чимало прихильників набрала і третя версія – бодай найцікавіша. Ображена жінка (тим більше така винахідлива, як автор детективів) могла інсценувати своє зникнення з метою нашкодити кривдникові-чоловіку, на якого впаде підозра у її вбивстві.

Як би там не було насправді, саме з цього часу у Агати Крісті з’явився творчий псевдонім Мері Вестмакотт, а разом із ним була вигадана липова біографія «іронічної молодої білявки». Лише через 30 років письменниця розкрила карти, що ошукувала читачів: Агата Крісті та Мері Вестмакотт – та ж сама особа.

Життя налагоджується

Новий етап у біографії Агати Крісті розпочався у 1930 році, після доленосної зустрічі з археологом Максом Меллоуном. Чоловік асистував на розкопках стародавнього поселення знайомому письменниці Леонардові Вуллі, який вирушив у ту експедицію в компанії Агати та дружини Кетрін.

І якщо до шумерського міста асистент відчував професійний інтерес, то новою знайомою він захопився за покликом серця. Сина француженки Макса Меллоуна захопили допитливість, скромність та стриманість англійки. Молода жінка зацікавила хлопця несподівано спокійною поведінкою під час поломки автівки посеред пустелі. Водій закохався у леді, яка досконало контролювала свої емоції: ось такою і має бути хороша дружина. Агата і справді ні словом не дорікнула за тривалий ремонт. Проте – не тому, що була дуже вихованою: вона його просто проспала.

Натомість, Агата оцінила надійність Макса, який виявився людиною вчинку. Чоловік не втішав нову знайому, як інші, коли її схвилювала телеграма про хворобу дочки. Він мовчки завів машину і зробив усе, щоб жінка скоріше дісталася Лондона. Спочатку вона сперлася на його сильне плече, а восени вийшла за нового друга заміж.

agata z cholovikom maksom mellouenom 1 - Особистості - 50Plus

Агата з другим чоловіком Максом Меллоуеном

Дочка Агати цей шлюб схвалила – на відміну від маминої сестри, яка навіть не побажала приїхати на вінчання. Протест родички викликала велика різниця у віці між подружжям: обранець письменниці виявився на 14 років молодшим за неї. Бентежила ця обставина і саму наречену, яка бачила у своєму партнері ровесника племінника. Аби не привертати увагу громадськості, Агата і Макс провели церемонію одруження у вузькому колі, повінчавшись в Единбурзі і одразу вирушивши до Венеції. Незабаром після весілля письменниця видала перший роман («Вбивство в будинку вікарія»), героїнею якого стала кумедна старенька-детектив міс Марпл.

agata z donkoyu rozalindoyu 1 - Особистості - 50Plus

Агата з донькою Розаліндою

До «завіси» далеко

Однак у літературній творчості письменниця залишилася Агатою Крісті, увічнивши прізвище першого чоловіка, що її покинув. Робота не заважала авторці романів супроводжувати другого чоловіка в експедиціях, із яких сімейна пара привозила на батьківщину дорогоцінні реліквії (наразі ці скарби можна побачити в експозиціях Британського музею).

Перед початком Другої світової війни Агата з чоловіком переселилися в садибу Грінвей Хаус, де 1939 року було написано її улюблений детектив «Десять негренят». 1943 року письменниця стала бабусею. Онукові Метью та дочці Розалінді Крісті заповідала авторські права на всі свої романи з міс Марпл, а чоловік Макс став власником прав на останній твір із Пуаро – роман «Завіса».

Але про «завісу» у творчому та особистому житті Агати Крісті говорити було передчасно. Срібне весілля подружжя 1955 року збіглося з гучним визнанням літературних заслуг письменниці. Її екранізована п’єса «Свідок звинувачення» удостоїлася премії імені Едгара По. Авторці американські колеги присудили звання Гранд-майстра детективного жанру, а британці обрали найвидатнішу англомовну письменницю довічною головою англійського Детектив-клубу. І вже наступного року Агата Крісті здобула дворянський титул Дами, ставши кавалером Ордену Британської Імперії (1968 року відповідний аристократичний титул Лицаря з’явився у її чоловіка – за досягнення в археології).

Подякувати Богові за вдалу літературну кар’єру та цікаве життя письменниця зважилася на піку успіху, який прийшов задовго до фінальної сторінки у її творчості. Свою «Автобіографію» з підсумками життя Агата Крісті закінчила у 1965 році, і той рукопис чекав на «привід» для публікації 12 років: робота була надрукована в 1977 році на річницю смерті авторки. До останнього дня нестримна фантазія Агати Крісті народжувала нові неймовірні історії. Невичерпний ідейний потенціал просив виходу навіть за діагнозу старечого недоумства. Придумувати нові карколомні сюжети королева детектива продовжувала і в 80-річному віці.

agata kristi 1 - Особистості - 50Plus

Цікаві факти

  • Письменницьке ремесло Агата Крісті освоювала на прикладі «Аліси в країні чудес» та «Блакитного карбункула»: твори Льюїса Керролла та Артура Конана Дойла були її «священним писанням».
  • Вправляючись у грі на роялі, Агата у підлітковому віці написала власну оперету, водночас через страх публічного виступу не змогла виконати простий музичний номер на шкільному концерті: від надмірного хвилювання вихід на сцену закінчився непритомністю.
  • Агата Крісті з гумором зазначала, що обрала письменницьку професію через даровану нею можливість не з’являтися на людях.
  • Письменниця довго не замислювалася про робочий кабінет, бо не хотіла заважати своєю творчістю членам родини. Писати вона пристосувалася у перервах між готуванням їжі на кухонному столі, а за соціальним статусом визначала себе дружиною археолога.
  • За професійну кар’єру чоловік Агати Крісті багато в чому мав завдячувати дружині. Вона підтримувала його бажання самостійної роботи та надавала допомогу у пошуку інвесторів. Пройшовши разом 45-річний шлях сімейного життя, весь цей час популярна письменниця більше шанувала успіхи чоловіка, ніж пишалася власними фаховими здобутками.
  • Авторка детективів особисто контактувала з двома англійськими королевами: Єлизаветою І та Єлизаветою ІІ.
  • Померла 85-річна Агата Крісті 12 січня 1976 року, не зумівши вилікувати застуду. Вона пішла з життя у своєму будинку у Воллінгфорді і була похована на сільському цвинтарі в Чолсі. Там же поховано й її вірного чоловіка Макса Меллоуна.
  • Дочка Агати Крісті прожила, як і мати, 85 років. Померла Розалінда Маргарет Хікс 28 жовтня 2004 року. Її син Метью Прічард керує, як онук письменниці, фондом Agatha Christie.

Цитати Агати

  • Справжня леді залишає їжу на тарілці, наклеює на конверт запасну марку, одягає в дорогу чисту білизну на випадок аварії і посміхається, якщо навіть руйнується світ.
  • Найбільша життєва помилка – знайомитися із шедеврами мистецтва у неслушний момент.
  • Розмови потрібні для того, щоб не давати людям думати.
  • Більше кохає той, кого люблять менше.
  • Ніщо не буває таким тягарем, як вірність.
  • Дивно влаштований світ, у якому двом людям можна дивитися на те саме, а бачити протилежне.
  • Щоб не боятися віку, заміж треба виходити за археолога. Шанувальникові старожитності річ з історією є більш цікавою.
  • У старості вже не важливо, скільки вам років. Для людей похилого віку вік не має значення.
  • Коли я згадую, що теж була молодою, моя дочка всміхається.
  • Молоді здається, що старість дурна, але старим достеменно відомо, що дурнями є молоді.

Фото: wikipedia.org

FacebookTwitterLinkedinTelegram

ПРОКОМЕНТУВАТИ

Прокоментувати

ТЕЛЕГРАМ

FACEBOOK

ПРО НАС

Логотип 50 Plus

50Plus – це медіа-ресурс про спосіб життя покоління 50+. Наша місія – надавати цікаву і корисну інформацію читачам та надихати їх на новому етапі життя.

ПІДПИСКА

Підпишіться на розсилку, щоб отримувати щотижневий дайджест.

RU