Ніла Іваненко 
Згідно з результатами глобального дослідження вчених Оксфордського університету та Університетського коледжу Лондона (UCL), представники покоління бебі-бумерів живуть довше. Натомість їхнє здоров’я гірше, ніж у представників попередніх поколінь. І це попри неабиякі досягнення медицини та велику поінформованість про правильний спосіб життя.
Бебі-бумерами (або бумерами) називають людей, що народилися в 1944-1967 роках. Таку назву генерація отримала завдяки спалаху народжуваності після Другої світової війни.
Дослідники виявили, що люди, яким нині за 57 років, з більшою ймовірністю мають проблеми зі здоров’ям, ніж ті, хто народився раніше.
Ці результати не узгоджуються з тим, що бебі-бумери живуть довше за представників інших поколінь, заявили науковці. Адже ще в молодому віці чимало бумерів страждало на ожиріння, діабет 2 типу, хвороби серця та інші захворювання.
Згідно з результатами роботи, протягом останніх ста років рівень захворюваності та інвалідності зростав від покоління до покоління. При цьому, як заявила провідна авторка дослідження Лора Хімено з UCL, спостерігався «дрейф здоров’я поколінь», за якого молоді покоління зазвичай мали гірше здоров’я, ніж їхні попередники.
Навіть попри досягнення медицини та підвищення поінформованості громадськості про здоровий спосіб життя, бебі-бумери наражаються на більший ризик хронічних захворювань та інвалідності, повідомила науковиця.
Про що дізналися дослідники?
Команда проаналізувала дані про стан здоров’я понад 100 000 учасників з Англії, США та Європи за 2004-2018 роки. Дослідження охопило бумерів та їхніх попередників із так званого «мовчазного покоління» (1925-1944).
Як виявили вчені, рівень хронічних захворювань зростав від покоління до покоління у всіх учасників, незалежно від місця проживання, пише The Guardian. Однак у молодших добровольців, тобто бумерів, проблеми з легенями та серцем, діабет 2 типу, високий рівень холестерину та онкологічні захворювання зустрічалися частіше, ніж в їхніх попередників.
Хоча кількість хворих на діабет 2 типу збільшувалася з однаковою швидкістю в учасників з усіх регіонів, діагностування раку, проблем із серцем та високого рівня холестерину найбільше прогресувало в Англії та Європі. Причому в бебі-бумерів імовірність розвитку цих недуг була вищою в півтора раза, ніж у представників старшої генерації в тому самому віці.
Рівень сили хвата, що є класичним показником загальної м’язової сили та здорового старіння, знижувався від старших до молодших учасників в Англії та США, але або збільшувався, або залишався незмінним у Європі.
Більшість людей, народжених після Другої світової війни, частіше, ніж їхні попередники в тому частому віці відчували труднощі з такими завданнями, як купання, їда, ходьба на короткі відстані та походи за продуктами.
Тобто дослідження виявило докази того, що в бебі-бумерів у міру наближення старості здоров’я погіршувалося інтенсивніше.
«Якщо тривалість життя залишиться стабільною або продовжить зростати, ці тривожні тенденції можуть призвести до того, що молодші покоління будуть проводити більше років у поганому стані здоров’я та з обмеженими можливостями», – резюмувала пані Хімено. Це означає, що на багатьох бебі-бумерів чекає довга, але доволі проблемна – з огляду на самопочуття – старість.
Результати дослідження опублікував журнал Journals of Gerontology.
Фото: pexels.com
