Ніла Іваненко 
Науковці з Амстердамського університету присвятили своє нове дослідження унікальному сміху від лоскоту. Справді, він не схожий на жоден інший тип сміху. Тож учені спробували розібратися в тому, що лежить в його основі.
На першому етапі дослідження команда попросила близько 200 добровольців прослухати записи з різними типами сміху та визначити, що його спричинило в тому чи іншому випадку. Серед запропонованих варіантів, окрім сміху від лоскотання, було хихикання як реакція на побачену кумедну ситуація, регіт із приводу чиєїсь невдачі та сміх над жартом. Учасники змогли визначити сміх, спричинений лоскотом, з точністю близько 60 відсотків.
Другий експеримент передбачав прослуховування та аналіз 887 відеороликів на YouTube. В результаті учасники засвідчили, що для сміху від лоскотання характерний менший контроль голосу, ніж для інших типів сміху. Добровольці також оцінили його як більш мимовільний, розповіло видання Daily Mail.
Яких висновків дійшли вчені?
Команда нагадала, що лоскотання є стародавньою еволюційною ігровою поведінкою. У статті, яку опублікував журнал Biology Letters, учені написали: «Сміх має глибоке еволюційне коріння: багато ссавців, зокрема шимпанзе, біличі мавпи та собаки, під час гри видають звуки, схожі на сміх».
А тим часом сміх людей є «одним із перших складних проявів соціальної поведінки: немовлята починають сміятися за кілька тижнів після народження».
За словами дослідників, сміх «повсюдно присутній у житті людини, проте причини його виникнення та варіанти звучання дуже різняться».
Команда вважає, що здебільшого точне визначення учасниками сміху від лоскоту підтвердило: такий сміх відрізняється не лише акустично, а й перцептивно. За словами вчених, підвищене збудження, яке спостерігається під час сміху від лоскотання, породжує припущення, що він є «автоматичною реакцією» на подразник.
На думку науковців, сміх, спричинений лоскотом, може бути захисним механізмом.
Дослідники пояснили: ми регочемо, коли нас лоскочуть, тому що ділянка мозку, яка змушує нас сміятися при легкому дотику (гіпоталамус) повідомляє про необхідність очікувати хворобливих відчуттів.
Попередні дослідження показали, що сміх розвинувся в людей у ході еволюції, щоб вони могли розрядити напружену ситуацію та вберегти себе від небезпеки.
