Ніла Іваненко 
Екологічний супутник LignoSat нагадує іграшку, яку вийняли з коробки дерев’яних кубиків.
Його створили дослідники Кіотського університету та лісозаготівельної компанії Sumitomo Forestry. Мета вчених – збудувати космічний апарат з біорозкладних матеріалів, таких як деревина, та з’ясувати, чи зможе він виступати як екологічно чиста альтернатива металам. Бо ж саме з них до цього часу виробляли всі супутники.
Зонд LignoSat розміром з кавову чашку виготовили з деревини магнолії. В експериментах, проведених на Міжнародній космічній станції (МКС), цей матеріал довів свою стабільність та стійкість до розтріскування. Команда вчених наразі завершує підготовку до запуску пристрою. Він може відбутися вже цього літа.
Хоча поки що немає остаточного рішення щодо ракети-носія. Може статися, що літній запуск дерев’яного супутника на вантажному кораблі-постачальнику Orbital Sciences Cygnus з якихось причин відмінять. У такому разі LignoSat вирушить на орбіту дещо пізніше на кораблі SpaceX Dragon.
Крихітний супутник з деревини захищатиме екологію
«Усі супутники, які знову входять в атмосферу Землі, згоряють і створюють крихітні часточки глинозему, що плаватимуть у верхніх шарах атмосфери протягом багатьох років», – розповів Такао Дої, японський астронавт, співавтор розробки, доктор наук з космічного машинобудування.
Щоб розв’язати цю проблему, кіотські дослідники спочатку протестували різні види дерев, серед яких була і сакура. Вони воліли знайти таку деревину, яка найкраще витримуватиме суворі умови космосу, розповіло видання The Guardian. Перші випробування команда провела в лабораторіях, що відтворювали ці умови. Дослідники з подивом виявили, що зразки різної деревини не зазнавали помітних змін маси або ознак розкладання чи пошкодження.
Космічний мотлох на низькій навколоземній орбіті
«Здатність дерева протистояти цим умовам вразила нас», – сказав керівник проєкту Кодзі Мурата.
А потім ці зразки деревини вирушили на МКС. Там астронавти близько року піддавали їх експозиційним випробуванням, після чого повернули на Землю. І знову на них не було жодних пошкоджень. Кодзі Мурата пояснив це тим фактом, що в космосі немає кисню, який міг би спричинити горіння деревини. Також там немає живих істот, через яких зразкам загрожувало б гниття.
З усіх порід дерев найміцнішою виявилася магнолія. З неї й виготовили перший у світі дерев’яний супутник LignoSat. Незабаром на нього чекає низка експериментів, які продемонструють, наскільки добре космічний апарат працюватиме на орбіті, зазначив пан Мурата.
Чи зможе дерево замінити в супутниках метал?
Наступним кроком дослідників стане пошук відповіді на це питання. «Одне із завдань супутника – вимірювання деформації дерев’яної конструкції в космосі. Деревина довговічна і стабільна в одному напрямку, але може бути схильна до зміни розмірів та розтріскування в іншому напрямку», – пояснив керівник проєкту.
Очікується, що LignoSat працюватиме в космосі не менш як пів року, перш ніж йому дозволять увійти до верхніх шарів атмосфери.
Якщо апарат добре почуватиметься під час роботи на орбіті, тоді можна буде говорити про подальше використання деревини як будівельного матеріалу для супутників. За прогнозами експертів, найближчим часом із Землі запускатимуть понад 2000 космічних апаратів щороку. А алюміній, який вони залишатимуть у верхніх шарах атмосфери при згоранні, створюватиме дедалі більше екологічних проблем.
Нещодавні дослідження вчених з Університету Британської Колумбії (Канада) показали, що алюміній, який залишають по собі супутники, спричиняє серйозне виснаження озонового шару. Але ж саме цей шар захищає Землю від ультрафіолетового випромінювання.
Однак ситуація може змінитися, якщо на місце металевим супутникам прийдуть такі, як LignoSat. Адже по завершенні своєї місії вони вироблятимуть лише дрібні викиди попелу, що біорозкладаються.
