Ніла Іваненко 
Команда дослідників, яку очолив доктор Раадж Мехта, викладач медицини Гарвардської медичної школи та лікар Массачусетської лікарні загального профілю, проаналізувала взаємозв’язок між вживанням цитрусових, мікробіомом кишківника та ймовірністю депресії. Учені виявили, що кишкові бактерії Faecalibacterium prausnitzii можуть модулювати вплив цитрусових та їхніх флавоноїдів на настрій.
Депресія та харчування
На депресію страждають понад 280 мільйонів людей у всьому світі. Точні причини цього поширеного захворювання невідомі, а його терапія часто не є ефективною. Медики свідчать, що первісне лікування антидепресантами не допомагає 70 відсоткам пацієнтів з депресією. Ба більше, ці препарати часто призводять до серйозних побічних ефектів.
Учені давно помітили, що багатообіцяльним засобом профілактики та лікування депресії є раціон. Наприклад, середземноморська дієта пов’язана з майже 35-відсотковим зниженням ризику розвитку депресії. Однак механізми, що пояснюють зв’язок між харчуванням та депресією, залишаються невідомими.
Про що дізналися вчені
Нещодавно команда Рааджа Мехти виявила зв’язок між вживанням цитрусових, зокрема апельсинів та грейпфрутів, та нижчим ризиком розвитку депресії.
«Я працював із чудовим постдокторантом на ім’я Чатпол Самутпонгторн, який вивчав літературу про депресію у пошуках цікавого проєкту, за який можна було б узятися. І він натрапив на одну статтю 2016 року, яка вказувала на ймовірність того, що цитрусові знижують ризик депресії», – розповів доктор Мехта.
Маючи доступ до великого набору даних, дослідники взялися за глибше вивчення цієї теорії, пише Sci.news. Команда скористалася результатами масштабного дослідження здоров’я медсестер (NHS) II, що розпочалося в 1989 році та мало виявити фактори ризику основних хронічних захворювань у жінок.
У дослідженні брали участь понад 100 000 жінок, які кожні два роки надавали вченим докладну інформацію про свій спосіб життя, харчування, приймання ліків та стан здоров’я. Тож команда доктора Мехти вирішила «використати ці дані, щоб знайти докази того, що медсестри, які їли багато цитрусових, мали нижчі показники майбутньої депресії, ніж ті, хто цього не робив».
І ось що виявили науковці: вживання одного середнього апельсина на день знижувало ризик розвитку депресії приблизно на 20 відсотків.
«Коли ми розглядаємо загальне вживання фруктів та овочів людьми або окремих фруктів, як-от яблука чи банани, ми не бачимо жодного зв’язку між ним та ризиком депресії», – зазначив доктор Мехта.
Використовуючи результати секвенування ДНК зі зразків екскрементів, учені шукали зв’язок між вживанням цитрусових та певними видами бактерій у мікробіомі кишківника. Такий зв’язок демонстрував один вид бактерій – Faecalibacterium prausnitzii.
«У людей, які не страждають на депресію, їх було більше, ніж у тих, хто страждають на неї, а вживання великої кількості цитрусових також було пов’язане з високим рівнем Faecalibacterium prausnitzii», – зауважив керівник роботи. За його словами, саме ця бактерія може пов’язувати вживання цитрусових з хорошим психічним здоров’ям.
Оскільки в дослідженні брали участь лише жінки, вчені мали підтвердити результати й на прикладі чоловічої когорти. Вони вивчили результати схожої роботи – «Дослідження валідації способу життя чоловіків», і зрештою побачили, що підвищення рівня Faecalibacterium prausnitzii обернено пропорційно впливало на показники ризику депресії.
«Тоді постало питання: як Faecalibacterium prausnitzii допомагає людям почуватися краще? Ми думаємо, що однією з відповідей може бути те, що ці бактерії використовують метаболічний шлях, відомий як шлях циклу S-аденозил-L-метіоніну I, щоб впливати на рівні двох нейромедіаторів – серотоніну та дофаміну, що їх виробляють клітини кишківника людини», – пояснив доктор Мехта.
За його словами, «ці нейротрансмітери регулюють проходження їжі через травний тракт, але також можуть переміщатися в мозок, де вони підіймають настрій».
Науковець сподівається, що ці результати надихнуть інших дослідників на вивчення зв’язку між харчуванням та психічним здоров’ям. «Я думаю, люди інтуїтивно розуміють, що їжа, яку ми їмо, впливає на наш настрій. У нас навіть є термін для цього: їжа для комфорту, тобто та, що змушує нас почуватися краще».
Результати дослідження опублікував журнал Microbiome.
Фото: pixabay.com
