Довголіття залежить здебільшого від генів, а не дієт

Нове дослідження показало, що обмеження калорій справді допомагає декому жити довше, однак пріоритетну роль все ж відіграє генетика.

FacebookTwitterLinkedinTelegram

Команда науковців з Лабораторії Джексона (США) під орудою професора Гері Черчилля стверджує: секрет тривалого життя передусім криється в генах, а не голодуванні.

Такого висновку вчені дійшли внаслідок масштабного експерименту за участю близько 1000 самок мишей. Робота також довела, що хоча голодування й допомагає жити довше, скорочення калорій в раціоні піде на користь не всім.

Попередні дослідження показали, що вживання меншої кількості калорій корелює з тривалішим та здоровішим життям. Учені доводили, зокрема, що скорочення калорій на 25 відсотків уповільнювало старіння на 3 відсотки.

дідусь у вікні

Про що дізналися вчені

Під час дослідження вчені вивчили вплив періодичного голодування та обмеження калорій на прикладі майже 1000 самок мишей. Гризунів розподілили на 5 груп – залежно від типу раціону, який пропонували науковці.

Першій групі дозволялося вільно їсти будь-яку їжу в будь-який час, тоді як у другій та третій групах тварини щодня отримували відповідно 60 та 80 відсотків базової норми калорій. Миші у двох останніх групах не їли протягом одного або двох днів на тиждень, але іншими днями вони могли їсти стільки, скільки хотіли.

Дослідники спостерігали за гризунами протягом усього їхнього життя, аналізуючи близько 200 показників, зокрема, масу тіла, вміст жиру, рівень цукру тощо.

Команда виявила, що миші, які харчувалися без обмежень, жили в середньому 25 місяців. А ті, що «практикували» інтервальне голодування, – 28 місяців. Гризуни, які отримували 80 відсотків їжі від норми, «дотягували» в середньому до 30 місяців, а ті, яким залишили 60 відсотків від базового раціону, – до 34 місяців.

Дослідники помітили, що в багатьох випадках обмеження калорій справді сприяло більшій тривалості життя. Але при цьому всередині групи вона могла значно різнитися. Наприклад, у групі, де миші споживали найменшу кількість калорій, тривалість життя коливалася від кількох місяців до чотирьох з половиною років.

лабораторна миша

Аналізуючи підґрунтя такого широкого діапазону, учені виявили, що на тривалість життя більшою мірою впливали генетичні фактори, а не раціон. Хоча в багатьох випадках голодування справді сприяло довголіттю, розповіло видання Independent.

Професор Черчилль зауважив, що це дослідження вказує на важливість генетичної стійкості: «Найміцніші тварини зберігають свою вагу навіть в умовах стресу та обмеження калорійності, і саме вони живуть найдовше».

При цьому, на його думку, помірний рівень обмеження калорій може допомогти «збалансувати довгострокове здоров’я та тривалість життя».

Короткі висновки

За словами авторів дослідження, гени відіграють «важливу роль у тому, як раціон вплине на траєкторію здоров’я окремої людини».

Професор Черчилль навіть пожартував з цього приводу: «Якщо ви хочете прожити довго, є речі, які ви можете контролювати протягом життя, наприклад раціон, але насправді вам потрібна дуже стара бабуся».

Він додав: «Хоча обмеження калорійності загалом корисне для довголіття, наші дані показують, що втрата ваги при обмеженні калорійності насправді є шкідливою для тривалості життя».

Тож, за словами професора, коли під час випробування препаратів для подовження життя люди втрачають вагу і в них покращується обмін речовин, це не обов’язково є свідченням їхнього майбутнього довголіття.

Команда заявила про необхідність подальших досліджень на людях, які допоможуть з’ясувати вплив обмежувальних дієт на тривалість життя. Таких, зокрема, як переривчасте голодування та обмеження калорій за збереження достатньої кількості поживних речовин.

Фото: pixabay.com

FacebookTwitterLinkedinTelegram

ПРОКОМЕНТУВАТИ

Прокоментувати

ТЕЛЕГРАМ

FACEBOOK

ПРО НАС

Логотип 50 Plus

50Plus – це медіа-ресурс про спосіб життя покоління 50+. Наша місія – надавати цікаву і корисну інформацію читачам та надихати їх на новому етапі життя.

ПІДПИСКА

Підпишіться на розсилку, щоб отримувати щотижневий дайджест.