Ніла Іваненко 
Команда вчених з Гарвардського та Пенсільванського університетів (США) провела дослідження, згідно з яким відмова від фіксованого робочого дня знижує ймовірність серцево-судинних захворювань. Ба більше: гнучкий графік роботи не дає серцю старіти.
Тому роботодавцеві, котрий має можливість перевести своїх працівників на гнучкий графік роботи, вчені рекомендують зробити це заради їхнього здоров’я.
Про що дізналися дослідники
Отже ті, хто працює під орудою турботливих начальників, рідше страждають від проблем із серцем.
У дослідженні взяли участь 1528 співробітників, які займали високо- та середньооплачувані посади у сфері ІТ, а також низькооплачувані працівники з догляду. Усіх їх перевели на гнучкий графік роботи. На початку та після 12 місяців дослідження команда зареєструвала в добровольців дані про артеріальний тиск, індекс маси тіла, глікований гемоглобін, статус куріння та рівень холестерину.
Інформацію про здоров’я учасників науковці використали для розрахунку показника кардіометаболічного ризику (CRS), розповіло видання Daily Mail. (Вищий показник свідчить про вищий ризик для здоров’я серця).
Експерти засвідчили, що у працівників, котрі на початку дослідження мали вищий рівень ризику серцево-судинних захворювань, спостерігалися значні покращення. Зниження в них CRS було еквівалентне скороченню їхнього віку на 5,5–10,3 року.
Фактично, ці співробітники мали таке саме здоров’я серця, як ті, хто був у середньому на п’ять-десять років молодший, припустили дослідники.
А найбільший зиск від переходу на гнучкий робочий графік отримали учасники, яким вже виповнилося 45 років. Тобто ті, яким серцево-судинні захворювання загрожували значною мірою. Виявилося, що внаслідок експерименту вони частіше за молодших колег відчували поліпшення самопочуття.
Варто додати, що під час дослідження команда навчала керівників компаній стратегій підтримки особистого життя співробітників. Шефи та підлеглі відвідували також практичні тренінги, аби дізнатися про способи підвищення самоконтролю кадрів за гнучкого графіка.
Короткі висновки
Як зауважив професор Орфеу Бакстон, директор Лабораторії сну, здоров’я та суспільства в Пенсільванському університеті, це дослідження проводилося задля того, «аби згодом змінити культуру на робочому місці». А це своєю чергою потрібно для зменшення конфліктів між роботою та особистим життям співробітників і, зрештою, покращення їхнього здоров’я. За словами професора, тепер команда вчених впевнена, що такі зміни потрібно впроваджувати у ширших масштабах.
За словами професорки Лізи Беркман, директорки Гарвардського центру досліджень народонаселення та розвитку, робота команди показала, «наскільки умови праці є важливими соціальними детермінантами здоров’я».
«Коли стресові умови на робочому місці та конфлікти між роботою та сім’єю були пом’якшені, ми побачили зниження ризику серцево-судинних захворювань серед уразливіших співробітників без жодного негативного впливу на їхню продуктивність», – додала вона.
На думку вчених, ці результати матимуть особливе значення для працівників з низькою та середньою заробітною платою. Адже вони традиційно мають менше контролю над своїм графіком. Висновки з дослідження опублікувало видання American Journal of Public Health.
Фото: pixabay.com
