Ніла Іваненко 
Дослідники з Гарвардського університету (США) залучили до масштабного дослідження 3100 дорослих американців віком від 18 до 55 років. Результати експериментів з розпізнавання, в яких вони взяли участь, здивували вчених.
Лицьова сліпота, або прозопагнозія, – це когнітивний розлад, за якого людина не впізнає знайомі обличчя. При чому на здатність впізнавати предмети це порушення візуальної пам’яті не впливає.
Раніше вчені вважали, що лицьова сліпота поширюється на два відсотки населення планети. Згідно з новими даними дослідників, таких людей більше.
На прозопагнозію можуть страждати близько 10 мільйонів американців
Коли дивишся на знайоме обличчя, мозку потрібно менш як пів секунди, щоб зіставити очі, ніс, рот, підборіддя та впізнати людину.
Ця особливість нашої візуальної пам’яті для більшості з нас – річ звичайна. Проте не всі можуть нею похвалитися.
Деякі люди все життя борються із загадковим станом, відомим як прозопагнозія, коли знайомі особи здаються незнайомими. Тоді як незнайомці навпаки можуть мати до болю знайомі обличчя.
Через те, що дедалі більше людей почали зізнаватися в соцмережах у цій недузі, американські вчені вирішили дізнатися: яка частина населення живе з таким когнітивним порушенням.
Більш ніж половина тих, хто приписує собі наявність цього захворювання, не відповідають суворим діагностичним критеріям. Такі випадки вважаються легкими. Науковці розглянули їх у своїй новій роботі з особливою прискіпливістю.
Унаслідок тестування добровольців стосовно розпізнавання облич дослідники дійшли висновку: лицьова сліпота поширюється на понад три відсотки когорти (а точніше на 3,3 % – ред.). До них увійшли 31 людина з яскраво вираженою прозопагнозією та 72 особи з легкою прозопагнозією, розповідає Science Alert. Тож виходить, що на лицьову сліпоту може страждати близько 10 мільйонів американців.
Дослідники вважають, що тим, хто вивчає цей когнітивний розлад, віднині слід більше уваги приділяти пацієнтам з легкою формою лицьової сліпоти. А не лише зосереджуватися на хворих із сильними проявами прозопагнозії, як це було раніше.
В результаті люди, в яких виявили легку форму захворювання, зможуть оперативніше та ефективніше протистояти негативному впливу лицьової сліпоти на повсякденне життя. Зокрема, як зауважив психіатр Джозеф ДеГутіс із Гарвардської медичної школи, вони вчасно звертатимуться по допомогу до фахівців. А отже, не залишатимуться сам на сам зі своєю проблемою, на яку раніше намагалися не зважати.
Тепер команда вчених має дізнатися, як людям з легкою формою недуги зменшити прояви хвороби за допомогою тренування та когнітивної терапії. Результати дослідження опублікувало видання Cortex.ScienceDirect.
Фото: pixabay.com
