Велетенська істота, яка, як гадають, мешкає у водах шотландського озера Лох-Несс, досі залишається популярним об’єктом дискусій. Попри досить ретельні розвінчання ця напівміфічна тварина продовжує викликати чимало різноманітних припущень.
Лохнеське чудовисько – між міфом та наукою
Наразі до купи наявних теорій додалося ще одне доволі правдоподібне пояснення лохнеської істоти. Проте Фло Фоксон спростував його, визначивши після ретельного дослідження, що чудовисько Лох-Несу навряд чи є гігантським вугром.
Як зазначає дослідник, всупереч поширеній концепції, взаємозв’язок між фольклором і зоологією піддається науковому аналізу. У всього цього є потенціал для отримання цінної інформації про антропозоологічні явища. Пан Фоксон зазначає, що його дослідження також підтримує цей взаємозв’язок.
Лохнеське чудовисько вперше з’явилося у шотландській міфології в 1930-х роках. Саме тоді відвідувачі прісноводного озера почали повідомляти про спостереження якоїсь надзвичайної істоти. Чудовисько, яке отримало ім’я Нессі, було схоже на плезіозавра, або морського змія.
На відомому фото, зробленому хірургом Робертом Кеннетом Вілсоном у 1934 р., зображена істота з довгою, витонченою лебединою шиєю. Це чудовисько дуже нагадувало плезіозавра. Тепер цю фотографію вважають вигадкою, організованою актором Мармад’юком Ветерелом.
Нова гіпотеза про лохнеське чудовисько та її спростування
Новозеландський генетик Ніл Геммелл очолив міжнародну спробу розкрити правду раз і назавжди у 2018 р. Разом зі своєю командою він брав численні проби води озера Лох-Несс і відсіював ДНК навколишнього середовища. Таким чином дослідники намагалися створити базу даних усіх видів, що мешкають у цій водоймі.
Проте, як зазначає видання Sciencealert, науковці не відшукали жодного доказу у вигляді ДНК морських змій або плезіозаврів. Натомість вони знайшли багато ДНК європейських вугрів. Це, звісно, не дивно, адже ці риби – доволі відомі мешканці озера.
Пан Геммелл та його команда дійшли висновку, що якщо хтось помічав щось довге і звивисте в озері, то, можливо, це був просто дуже великий вугор. Саме цю ідею вирішив дослідити пан Фоксон. Він провів аналіз даних про вилов вугрів у озері Лох-Несс та інших водоймах Європи, щоб оцінити імовірність виявлення особливо великої істоти цього виду.
Чудовисько Нессі – вугор чи ні?
Щоб відповідати розміру Нессі, вугор мав би бути дуже величезним. І шансів побачити цю рибину таких габаритів просто не існує. В аналізі Фоксона, який включав понад 20 тисяч вугрів, максимальна довжина цих істот сягала 93 см. Фізіологічно можливий максимальний розмір європейського вугра був оцінений в 1,3 м.
Приблизний верхній розмір Нессі на фотографії хірурга становить 2,4 м, а загальна довжина тіла цієї істоти – приблизно 6,1 м. Тобто, як виявив пан Фоксон, це означає, що якщо побачити вугра в озері Лох-Несс, то навряд чи він створить таке неймовірне враження величезної істоти.
Навіть шанси зустріти тут великого вугра завдовжки 1 м становлять приблизно 1 до 50 000. Це є розумним, враховуючи рибні запаси озера Лох-Несс.
Пан Фоксон припускає, що деякі спостереження менших за розміром, але також невідомих тварин у цій водоймі можуть насправді бути пов’язані з великими вуграми. Однак імовірність знайти зразок вище 6 м дорівнює фактично нулю. Тому вугри, імовірніше за все, не можуть бути претендентами на роль загадкової Нессі.
Фото: pixabay.com