Світлана Сергеєва 
Зіткнувшись з бубонною чумою у 1665 р., мешканці Лондона відчайдушно шукали способи захиститися від цього смертельного захворювання. Найбільш поширеними тоді стали медичні міфи про захист завдяки суміші двох маленьких зубчиків часнику з пів літра свіжого молока. Люди вірили, що цей дивний коктейль при споживанні вранці натщесерце допоможе запобігти страшній хворобі.
Медичні міфи – щось середнє між фейком та оманливою рекламою
Вже в наш час чимало людей шукало можливі протидії захворюванню COVID, та використовувало для цього схожий метод. На жаль, попри лабораторні дослідження, які показують наявність у часнику сполуки з антимікробними властивостями, ідея його вживання для запобігання зараженню будь-якими бактеріями чи вірусами є здебільшого народною.
Народні засоби можуть здатися нешкідливими, але насправді вони здатні нашкодити людям. Наприклад, старенька жінка отримала хімічний опік язика через щоденне вживання сирого часнику.
Як зазначає видання Sciencealert, медична народна мудрість часто має певний рівень спокусливої інтуїтивності. Зазвичай вона походить від культурних вірувань та давніх традицій. Народні засоби можуть включати лікарські трави, дієтичні рекомендації та поради щодо дотримання певної поведінки. Проте саме народна мудрість може бути однією з причин існування міфів про причини та лікування хвороб попри прогрес медичної науки.
Наприклад, непохитне переконання багатьох людей, що їсти перед купанням небезпечно, бо це може спричинити потоплення, не має наукового обґрунтування. Попри те, що логіка здається переконливою, дослідники спростували цю ідею.
З одного боку, народна мудрість схожа на дезінформацію, а з іншого – не є ні фейком, ні оманливою рекламою. Навіть якщо хтось її схвалює, то це не обов’язково є підтвердженням його антинаукових переконань.
Наприклад, ті, хто вірить у «голодування від лихоманки», можуть бути й прихильниками вакцинації. Так само не дивно, що людина може дотримуватися офіційних медичних рекомендацій та водночас використовувати народні рецепти лікування.
Не слід недооцінювати оманливість народних засобів
Однак твердження, що народна мудрість переважно доброзичлива, є оманливим. Віра, що вживання теплого молока перед сном допомагає заснути, не зашкодить, навіть якщо це неправда. Проте інші переконання можуть бути небезпечними.
Народна мудрість, як і інші види дезінформації, не підтверджені наукою, часто поширюються у соціальних мережах, тому становлять загрозу для здоров’я населення. Наприклад, у 2020 р. у Великобританії в 30 разів зросла кількість дитячих травм, отриманих від опіків через вдихання пари.
Причиною цього стала народна мудрість, поширена у соцмедіа, яка ввела батьків в оману, що вдихання пари може запобігти чи лікувати проблеми дихальних шляхів. Це особливо невтішно, адже дослідження ще 1969 р. підкреслювало небезпеку цієї методики.
Хоча деякі приклади народної мудрості мають певний рівень біологічної правдоподібності, інші – ні. Наприклад, віра, що «одне яблуко на день врятує від лікаря» (народне прислів’я приблизно 1870 р.), імовірно, ґрунтувалося на тому, що ці фрукти повні поживних речовин. Вчені виявили, що вміст вітамінів у яблуках не є винятковим, проте ці фрукти вважаються так званою функціональною їжею через низку біоактивних речовин, які сприяють зміцненню здоров’я.
Народна мудрість навряд чи зникне найближчим часом. Тому слід зрозуміти, що змушує людей вірити у медичні міфи та якою мірою це кидає виклик науковим переконанням. Розуміння цього зв’язку може бути ключовим для запобігання його шкідливим наслідкам, адже від цього можуть залежати життя.
Фото: pixabay.com
