Команда дослідників з Університету Анадолу виявила буханець в неолітичному протомісті Чатал-Гьоюк (Çatal Höyük).
Розкопки цього протоміста, тобто поселення, що поєднувало міські та сільські риси, розташовані в південній Анатолії, за 50 кілометрів від міста Конья. Археологи знайшли рештки ферментованого хліба біля зруйнованої пічки на ділянці «Мекан 66». Поблизу було розкидано пшеницю, ячмінь та горох. Як пізніше розповіли дослідники, перед ними було щось незрозуміле, подібне до губки. Аналіз показав, що це ферментований хліб, який древні мешканці протоміста могли б з’їсти ще 6600 року до нашої ери. Тобто йдеться, можливо, про найдавніший хліб у світі. Знахідка навдивовижу добре збереглася, розповіло видання IFLScience.
«При ретельному вивченні з’ясувалося, що маленька та кругла губчаста знахідка в кутку печі була хлібом», – заявив доктор Алі Умут Тюрккан, керівник розкопок з Університету Анадолу. За його словами, йдеться про зменшену версію буханця, в центрі якого можна побачити слід від пальця. Усередині хліба зберігся крохмаль. За свідченням науковця, «у світі більше не існує жодного такого прикладу».
Радіовуглецеві тести, проведені в Науково-технологічному дослідницькому та прикладному центрі Університету Неджметтіна Ербакана, показали, що «зразок може датуватися приблизно 6600 роком до нашої ери», розповів доктор Тюрккан.
Що собою являло протомісто Чатал-Гьоюк
Чатал-Гьоюк – об’єкт Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, що його дослідники вважають одним з перших центрів світової урбанізації. За різних часів тут мешкало від 6000 до 8000 людей, тобто чимало, як на ті часи. При цьому місту бракувало централізованого планування та централізованого управління, які характерні для міського середовища.
Попередні археологічні дослідження показали, що економіка протоміста ґрунтувалася на землеробстві та скотарстві. Тут вирощували пшеницю, ячмінь, бобові, мигдаль та фрукти. Мешканці активно полювали на диких тварин. А знаряддя праці та зброю виготовляли переважно з обсидіану. Часто-густо ці вироби обмінювалися на морепродукти та кремінь. До речі, вчені вважають, що населення Чатал-Гьоюка одним з перших у світі навчилося виплавляти мідь.
***
Інші дослідники можуть посперечатися з турецькою командою стосовно того, чи є цей зразок випічки найдавнішим з коли-небудь знайдених. У 2018 році археологи виявили останки коржика віком 14 400 років у Чорній пустелі, що на північному сході Йорданії. Проте якщо говорити про складнішу випічку з розпушувачем, то знахідка в протомісті Чатал-Гьоюк справді може бути найдревнішим буханцем.