Ніла Іваненко 
Нове дослідження науковців Браунського університету (США) та Бернського університету (Швейцарія) показало: окислення заліза в марсіанських породах було результатом присутності води, а не сухого окислення гематиту, як вважалося раніше.
«Ми намагалися створити копію марсіанського пилу в лабораторії, використовуючи різні типи оксиду заліза. Ми виявили, що феригідрит, змішаний з базальтом, найкраще відповідає мінералам, виявленим космічними апаратами на Марсі», – повідомив планетарний геолог Адомас Валантінас.
Добре відомо, що багатий на залізо Марс є червоним через давні процеси ржавіння. Породи, що містять залізо, руйнувалися, покриваючи планету рудим пилом. Вона стала такою яскравою, що рум’янець Марса можна побачити в нічному небі навіть неозброєним оком. Але є кілька способів спричинти іржу на камені. Але завдяки якому з них став червоним Марс?
Про що повідомили дослідники?
Тепер немає жодних сумнівів, що колись на поверхні Червоної планети була вода. Отримані марсоходами докази однозначно вказують на те, що свого часу Марс був заболоченим. Але вивчення марсіанського пилу, зібраного космічними апаратами, не виявили жодних ознак води.
Раніше вчені вважали, що мінералом, відповідальним за відтінок Марса, є гематит: він утворюється в сухих умовах і може мати червоний колір. Згідно з цією моделлю, гематит сформувався вже після того, як вода зникла з поверхні Червоної планети.
Однак Валантінас та його колеги переконливо показали, що інший мінерал, феригідрит, є ймовірним чинником марсіанського кольору. Цей мінерал насправді являє собою оксид заліза, що швидко утворюється за наявності холодної води. Але до цього часу науковцям бракувало доказів, що він відіграє ключову роль у забарвленні Марса, розповіло видання Science Alert.
Марсіанський пил
Що показав експеримент?
Дослідники ретельно вивчили та проаналізували дані про Червону планету, отримані кількома орбітальними космічними апаратами. Вони порівняли свою гіпотезу зі складом марсіанського метеорита, а також даними багаторічних вимірювань марсоходів. Результати аналізів показали, що феригідрит є правдоподібним чинником окисленого заліза на Марсі.
За допомогою потужного млина науковці подрібнили різні зразки окисленого заліза до розміру, еквівалентному пилу на Червоній планеті. А потім проаналізували отримані результати за допомогою тих самих методів, що використовувалися для аналізу марсіанського пилу.
Найкращий збіг між ним та подрібненими зразками продемонстрував не гематит, а феригідрит з формулою Fe5O8H · nH2O. Це свідчить про те, що мінерали, мабуть, утворилися тоді, коли Марс був ще вологим. А потім вони були зруйновані та рознесені поверхнею планети, зберігши при цьому свою водну сигнатуру.
Отже, тепер науковцям доведеться скоригувати розуміння геологічної історії Червоної планети.
«Марс, як і раніше, залишається планетою червоного кольору. Просто наше розуміння того, чому він червоний, змінилося. Головний результат полягає в тому, що оскільки феригідрит міг утворитися лише тоді, коли на поверхні ще була вода, Марс покрився іржею раніше, ніж ми думали. Ба більше, феригідрит залишається стабільним у сучасних марсіанських умовах», – зауважив Валантінас.
Звичайно, відкриття вчених ще потрібно підтвердити. Але для цього не знадобиться багато часу: зразки марсіанських порід зібрані та чекають, коли їх доставлять у земні лабораторії.
«Отримавши ці цінні зразки, ми зможемо точно виміряти, скільки феригідриту містить пил, і що це означає для нашого розуміння історії води та можливості існування життя на Марсі», – сказав фізик Колін Вілсон з Європейського космічного агентства.
Результати дослідження опублікував журнал Nature Communications.
Фото: pixabay.com
