Незримі диктатори: гормони голоду керують прийняттям рішень

FacebookTwitterLinkedinTelegram

Тож наступного разу відповідальність за неправильний вибір ми, ймовірно, сміливо перекладемо на підступні гормони. Адже те, голодні ми чи ситі, істотно впливає на наші рішення.

Згідно з дослідженням вчених Університетського коледжу Лондона (UCL), гормон голоду грелін, що виробляється в кишківнику, може впливати на активність гіпокампа – ділянку мозку, яка відповідає за прийняття рішень. Зокрема, за ті з них, що стосуються вибору їжі. Наприклад, за купівлю продуктів у супермаркеті на голодний або ситий шлунок.

Як проходило дослідження

Команда дійшла таких висновків внаслідок низки експериментів на мишах. Дослідники помістили гризунів на арену, де було трохи їжі, та спостерігали, як миші поводилися, коли були голодні або ситі. Одночасно вчені візуалізували сигнали мозку мишей в режимі реального часу, розповіло видання Independent.

Дослідники зосередилися на активності мозку в нижній (вентральній) частині гіпокампа. Коли миші наближалися до їжі, активність клітин мозку в цій області гіпокампа зростала. І така активність заважала тваринам їсти.

Але якщо миша була голодною, активність у вентральній частині була нижчою, тому гіпокамп не перешкоджав тварині їсти. Як вважають дослідники, побачене пов’язане з високим рівнем гормону голоду греліну, що циркулює у крові.

Під час одного з експериментів команді також вдалося змусити мишей поводитися так, ніби вони ситі. І гризуни припиняли трапезу, навіть якщо були голодними.

mysha v koshyku - Здоров'я - 50Plus

Яких висновків дійшла команда

Це відкриття продемонструвало, що грелін може долати гематоенцефалічний бар’єр, що суворо обмежує потрапляння небажаних речовин з крові в мозок. Також цей гормон безпосередньо впливає на мозок, спричиняючи його активність.

Доктор Раян Ві, фахівець з нейробіології, фізіології та фармакології UCL, зазначив, що дуже важливо мати можливість приймати рішення залежно від того, наскільки ми голодні.

«Голод може істотно впливати на наші рішення», – констатував провідний автор дослідження, доктор Ендрю Макаскілл. Достатньо пригадати, скільки зайвих продуктів ми часом купуємо натщесерце.

Науковці сподіваються, що розуміння впливу гормонів голоду на мозок допоможе в майбутньому у профілактиці та лікуванні розладів харчової поведінки.

Результати дослідження опублікував журнал Neuron.

Фото: pixabay.com

FacebookTwitterLinkedinTelegram

ПРОКОМЕНТУВАТИ

Прокоментувати

ТЕЛЕГРАМ

FACEBOOK

ПРО НАС

Логотип 50 Plus

50Plus – це медіа-ресурс про спосіб життя покоління 50+. Наша місія – надавати цікаву і корисну інформацію читачам та надихати їх на новому етапі життя.

ПІДПИСКА

Підпишіться на розсилку, щоб отримувати щотижневий дайджест.

RU