Ніла Іваненко 
Завдяки спорудам із жовтого пісковику Джайсалмер на півночі Індії називають також Золотим містом. Улітку стовпчик термометра сягає в цих краях 49 градусів за Цельсієм.
Тут, посеред пустелі Тар, виросла школа, що подібна до інопланетного об’єкта. У цій новій школі Раджкумарі Ратнаваті прохолодно навіть за лютої спеки. І все завдяки тому, що нью-йоркська архітекторка Діана Келлог спроєктувала споруду відповідно до давніх будівельних традицій цієї місцевості.
Пані Келлог надала будівлі еліптичної форми, що асоціюється в неї з жіночністю та нескінченністю. Освітній заклад для дівчаток розкинувся на площі 836 квадратних метрів. Він складається з трьох овальних структур та має просторий внутрішній двір, викладений жовтим каменем. Підлоги у приміщеннях вкриті блакитною мозаїкою. Тут є 10 класних кімнат, комп’ютерний центр та всі необхідні школяркам зручності. Наразі у школі навчаються 120 дівчаток віком від 5 до 16 років, хоча заклад може вмістити до 400 учениць.
Студія Діани Келлог розробила його архітектуру і дизайн на замовлення американської некомерційної організації CITTA, що надає економічну та освітню підтримку жінкам у віддалених та маргіналізованих районах. Цей проєкт мав розширити освітні можливості дівчаток в регіоні, де рівень грамотності серед жінок є найнижчим в Індії, пише CNN.
Екологічність та природне охолодження
Через кліматичну кризу періоди посухи в пустелі Тар стають дедалі тривалішими та інтенсивнішими. Тож авторка проєкту, котра зазвичай розробляє елітні житлові комплекси, поставила перед собою амбітне завдання. У проєкті школи вона вирішила поєднати традиційну архітектуру Джайсалмера із сучасним дизайном. Нова будівля мала символізувати стійкість пустелі.
Окрім технологічних інновацій, Діана Келлог взяла на озброєння методи охолодження приміщень, відомі тут з давніх-давен. Базовим будматеріалом вона обрала стійкий до клімату місцевий пісковик, що історично використовувався місцевими будівельниками. Зокрема, для зведення форту Джайсалмер, частини міста, в якій проживає чверть його населення, та який є об’єктом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Пісковик недорогий і в цьому районі його багато. Матеріал стримує спеку та зберігає прохолоду. Серед традиційних методів, застосованих фахівцями Diana Kellogg Architects, – облицювання внутрішніх стін вапняним тиньком, пористим і природним охолоджувальним матеріалом, що допомагає вивільняти вологу.
Діана Келлог надихнулася іншими будинками району та згідно з автентичною технологією зробила стіни перфорованими, або сітчастими. Ці сітки сприяють затіненню, а також прискоренню вітру. А отже – й охолодженню внутрішнього двору. При цьому навіс із сонячними панелями також створює тінь.
На думку Діани Келлог, методи охолодження нової школи можуть бути застосовані не лише в цьому регіоні, проте їхня ефективність змінюватиметься від місця до місця. Зокрема, пісковики інших типів інакше регулюватимуть температуру, ніж знайдені та використані у Джайсалмері.
До слова, систему кондиціювання повітря в будівлі свідомо не встановлювали. І не лише через вплив кондиціонерів на екологію, але й тому, що вони не популярні в цьому районі.
Фото: Diana Kellogg Architects
