Ніла Іваненко 
У NASA, Національному управлінні з аеронавтики та дослідження космічного простору (США), збираються відправити перший пілотований екіпаж на Марс уже 2029 року. Одержимий мрією підкорення Червоної планети й мільярдер, інженер та підприємець Ілон Маск.
А тим часом науковці б’ють на сполох. Вони вважають, що місії на Марс можуть призвести до незворотного пошкодження нирок в астронавтів, розповіло видання Daily Mail. Авторами першого дослідження, що виявило цю загрозу, стали вчені із 40 наукових центрів світу під орудою Університетського коледжу Лондона (UCL).
Про що дізналися дослідники
Передусім команда вивчила вплив космічних мандрів на здоров’я 24 астронавтів, які побували на Місяці. Результати показали, що в більшості з них відбулися істотні зміни в нирках. Астронавти страждали на ниркове каміння та, ймовірно, навіть потребували діалізу на зворотному шляху.
На початку дослідження вчені знали, що космічні польоти спричиняли певні проблеми зі здоров’ям астронавтів ще з 1960-х років – відтоді, коли люди вперше потрапили за межі магнітного поля Землі. Найвідомішим тодішнім звершенням стала найперша висадка на Місяць у 1969 році американських астронавтів місії «Аполлон-11».
Науковцям було відомо, що підкорювачі космічного простору регулярно стикалися із втратою кісткової маси, ослабленням серця та зору, а також розвитком каменів у нирках.
Вважається, що багато цих проблем виникають через вплив космічного випромінювання, такого як сонячний вітер, а також галактичного космічного випромінювання (GCR), від якого мешканців нашої планети захищає магнітне поле Землі.
Оскільки більшість пілотованих космічних польотів відбувається на низькій навколоземній орбіті та отримує частковий захист від магнітного поля Землі, тільки 24 людини, які побували на Місяці, зазнали на короткий час (6-12 днів) повного впливу GCR. Утім, досі ніхто не вивчав, які зміни можуть статися в нирках та інших органах внаслідок космічних подорожей за межами магнітного поля Землі протягом триваліших періодів часу.
І ось тепер велика дослідницька команда провела низку експериментів та аналізів, щоб з’ясувати, як нирки реагують на такі космічні польоти.
Зрештою автори дослідження заявили: «Найтривожнішим відкриттям, принаймні для будь-якого астронавта, котрий планує подорож на Марс, є те, що внаслідок 2,5 року впливу радіації, що імітує GCR, нирки мишей зазнали незворотного пошкодження та втрати функції».
Але не слід забувати, що більшість астронавтів зазвичай проводили в подорожах на Місяць від 6 до 12 днів. Натомість вісім років впливу галактичної радіації під час марсіанської місії (тобто по чотири роки на кожен етап подорожі) призведуть до значно драматичніших проблем з нирками.
Якщо найближчим часом не буде винайдено нових ліків для захисту нирок астронавтів, то будь-яка місія на Червону планету сильно загрожуватиме здоров’ю астронавтів.
Доктор Кіт Сью, провідний автор дослідження, зауважив: «Якщо ми не розробимо нові способи захисту нирок, на зворотному шляху астронавтам місії може знадобитися діаліз».
«Ми знаємо, що нирки не одразу виявляють ознаки радіаційної поразки; на той час, коли це стане очевидним, ймовірно, вже буде запізно», – додав науковець.
Результати дослідження опублікував журнал Nature Communications.
Фото: pixabay.com
