Дослідники стверджують, що представники покоління Z викидають більше їжі, ніж їхні батьки.
Часто це відбувається через те, що молодих людей збивають з пантелику наліпки з терміном придатності продукту, яким вони беззастережно довіряють. Але це – не єдина причина недбайливого ставлення молоді до їжі.
Згідно з даними ООН, у світі викидають стільки харчів, скільки вистачило б для того, щоб нагодувати всіх, хто голодує. Загалом протягом року жителі нашої планети викидають понад один мільярд тонн харчових відходів.
За словами експертів, у країнах з високим та середнім доходом представники покоління Z легко позбавляються їжі, особливо хлібу, овочів та фруктів. Річ у тім, кажуть вчені, що молоді люди ніколи не займалися фермерством (не вирощували для себе їжу самотужки), ніколи по-справжньому не голодували, а також не жили у світі, де немає наклейок із датами. Їх лякає небезпека харчових отруєнь та часто фейкові новини в соціальних мережах щодо тих чи інших продуктів. Учені вважають, що люди мають знову навчитися довіряти власному нюху, зору та смаку, щоб визначати ступінь свіжості їжі.
Про що довідалися вчені?
Команда Гарвардського університету (США) під керівництвом професорки Емілі Брод Лейб опитала 2069 американців про причини викидання їжі та порівняла відповіді з результатами аналогічного опитування 2016 року.
Нове дослідження показало, що 43 відсотки людей завжди або зазвичай викидають їжу, ґрунтуючись лише на терміні її придатності. Це на 37 відсотків більше, ніж у 2016 році. На думку професорки Брод Лейб, люди стали «надмірно обережними».
Також виявилося, лише 57 відсотків опитаних правильно інтерпретують такі написи, розповіло видання Daily Mail.
А тим часом респонденти віком від 13 до 28 років повністю довіряють цим наклейкам. Керівниця дослідження зазначила: «Ми виявили, що наймолодші споживачі з більшою ймовірністю довіряють етикеткам з датами». І тому зазвичай викидають продукти відразу після настання вказаної дати. Натомість їхні батьки починали купувати продукти за тих часів, коли ще не було наліпок з датами придатності.
Як вважає професорка Брод Лейб, «для більшості продуктів неможливо вказати точну дату, після досягнення якої вони стають небезпечними». До того ж зазначений термін придатності найчастіше є попереджувальним сигналом про небезпеку, а не свідченням остаточного зниження якості.
Ось, наприклад, що написали з цього приводу в Агентстві харчових стандартів Великої Британії: «Ви можете вживати їжу до півночі в день закінчення терміну придатності, вказаного на продукті… Після закінчення цього терміну продукт можна вживати в їжу, але він може вже не бути найкращої якості».
Молодь не бажає марнувати час на видобуток їжі
Команда також виявила, що молодь, яка мешкає окремо від батьків, викидає вдвічі більше наїдків, ніж ті, хто живе під одним дахом зі старшим поколінням. Ще одним гальмівним чинником для молодих людей є кількість жильців у помешканні: що вона більша, то менше їжі викидається.
Серед факторів, які сприяють недбайливому використанню харчових продуктів представниками покоління Z, учені також назвали стихійність у ставленні до покупок та звичку до замовляння готової їжі. Тобто суспільство перевиробництва виховало молоді покоління, які віддають перевагу простішому отримуванню харчів, не бажаючи витрачати час на ретельне планування закупів та готування їжі.
Виступаючи на конференції Американської асоціації сприяння розвитку науки в Бостоні, професорка Брод Лейб сказала: «Що далі ми віддаляємося від тих часів, коли люди брали участь у вирощуванні, збиранні чи виробництві харчових продуктів, то більше людей дивляться на них так само, як на будь-який інший вироблений товар».
Звісно, дослідники аж ніяк не вважають, що молоді люди повинні вживати прострочену їжу. Вчені просто закликають їх не купувати більше харчів, ніж можна з’їсти.
Фото: pexels.com