Інна Тихонова 
9 грудня у світі відзначають день різдвяної листівки: слушний привід дізнатися про становлення цієї традиції та наше місце в ній.
Початок поздоровлень
Святкування Різдва стало сюжетом першої тиражованої поштової листівки у світі. Це була робота англійського художника Добсона 1794 року. Зобразивши тепле родинне коло, автор підписав малюнок побажанням «Веселого Різдва та щасливого Нового року!», і з тих пір текст щорічного вітання у християнських країнах залишається незмінним.
Різдвяна листівка, яка вважається однією з найдавніших у світі. Джон Горслі, Лондон, 1843 рік
Проте деякі джерела віддають пальму першості іншому британському художникові – Джону Коллкотту Горслі, за ескізом якого замовник Генрі Коул випустив у Лондоні скандальну масову поштівку в 1843 році. Можливо, саме через суперечливе зображення дитини з бокалом вина «голосна» листівка набула більшої відомості та високих рейтингів у колекціонерів: одна з 2050 поштівок, що колись продавалася за шилінг, 2001 року знайшла покупця на аукціоні за рекордною ціною 22500 британських фунтів стерлінгів.
Поштівка «Різдвяний ярмарок у Нюрнбергу». Німеччина, XIX ст.
У 1870-х роках серед шанувальників святкових листівок, окрім Англії, вже були Франція, Німеччина, Швейцарія та російська імперія. «Батьком» американської різдвяної листівки в 1875 році став засновник випуску поштівок у Новому Світі Льюїс Пранг. Але через численні дешеві підробки довго його справа не протрималася: за 15 років підприємець змушений був піти з ринку. У нащадків перші американські різдвяні листівки асоціюються з художницею Френсіс Брундаж та її привабливими дітьми на малюнках у вікторіанському стилі.
Святкова символіка
А спільним прообразом різдвяних листівок вважаються середньовічні гравюри з сюжетом народження Ісуса Христа. З XV сторіччя німці дарували рідним вітальні картинки Andachtsbilder із дитячим зображенням та побажанням Ein gut selig Jar («Гарного та благословенного року»). У Нідерландах з XVI сторіччя набули поширення листівки зі Святим Миколаєм Sanctjes (у перекладі – «святий»), а у XVIII сторіччі діти власноруч виготовляли подарункові картки «Шматочки Різдва», де старанно писали привітання, демонструючи батькам набуті за рік грамотність та каліграфію.
Гравюра на дереві XVI ст., прообраз різдвяної листівки. Підпис латиною: Я – Христос Дитина, народжена від чистої Діви. Смертний, нехай новий рік для тебе буде щасливим. Фото: Kenmayer – self-made scan from Paul Heitz Neujahrswunsche des XV. Jahrhunderts (Strassburg 1900), #18., Суспільне надбання
Сюжет із народженням Христа впродовж віків супроводжується традиційними символами свята – віфлеємською зіркою та голубкою (Святим Духом), біблійним віршом чи молитвою. Надалі на різдвяних листівках з’являються зображення прикрашених ялинок, зимових краєвидів, Сніговика, Санта Клауса та оленів.
Норвезькі листівки початку ХХ ст.
Німецькими персонажами часто були гноми, свинки, сажотруси та герої казок. Італійські сюжети можна розпізнати по Піноккіо. Британські класичні зображення до Різдва – омела, вільшанка, верес та плющ. Скандинави історично малюють ельфів та гномів, людей у народному вбранні, дітей із подарунками, снопи сіна та свинок – символи добробуту та гостинності. А французи та поляки друкували фотоколажі з веселими дітьми або усміхненою парою, шампанським і підковою на щастя.
Український почерк
Свої різдвяні листівки з кінця ХІХ сторіччя з’явилися і в Україні. Популярними зображеннями на них були сцени Різдва та різдвяна атрибутика. Найчастіше автори закарбовували на святкових поштівках дітей, тварин, колядників, Святого Миколая та янголят. Натомість найперша різдвяна листівка, котра вважається українською, помітно відрізнялася від традиційних мотивів, бо зображувала «не святкового» козака з люлькою: коли у 1898 році в російській імперії розпочався випуск перших різдвяних листівок за ескізами провідних митців, творець із Харківщини Ілля Репін подав одну зі своїх акварелей «Запорожець».
Юліан Крайківський одним із перших одягнув листівку у візерунки українських килимів
Однак українці можуть вважати себе дотичними і до більш раннього досвіду друкування різдвяних листівок. Пришвидшення комунікації призвело до їх випуску в Австро-Угорщині і розповсюдження 1872 року на Галичині. Тож Львів займав місце біля витоків поштової листівки, тоді як російська імперія дозволила пересилання відкритих листів лише 1894 року.
За поширеними відомостями, перша повноцінна українська листівка з краєвидами Києва за прогресивною технологією кольорової літографії була надрукована у 1896 році Степаном Кульженком. Його син теж став знавцем видавничих ноу-хау і випускав згодом у батьківській друкарні тираж перших банкнот УНР за дизайном Георгія Нарбута. Ті паперові гроші – легендарний національний бренд, і шлях до нього торувався листівками як найбільш успішним проєктом українських друкарів.
Олена Кульчицька, Львів. Різдвяна листівка
З появою фотографії українська листівка мала вигляд фотокартки з розташованим на ній вітальним текстом. Кожне фотоательє створювало власні різдвяні листівки. А згодом у Києві, Харкові, Одесі, Катеринославі, Полтаві та Кам’янці-Подільському за цю роботу взялися розробники графіки у видавництвах. З початку ХХ сторіччя українські святкові поштівки друкувалися в Коломиї, Львові, Перемишлі та Празі. Серед перших авторів українських різдвяних листівок – модернові художники Йосип Курилас, Олена Кульчицька, Святослав Гординський, Мирон Левицький та Антін Монастирський.
Василь Дядинюк «Тріє царі, володарі…» («Українське видавництво», Краків)
Атеїзм, героїзм та підпілля
За часів радянського атеїзму різдвяні листівки було замінено новорічними, а в Західній Україні різдвяна кореспонденція підписувалася польською мовою. Під час Другої світової війни в СРСР новорічні листівки випускалися лише раз: у грудні 1941 року. Привітання з побажанням розгромити ворога мали підтримати народ в умовах критичної ситуації на фронті. Поновлення масового випуску поштових карток відбулося у 1953 році. Типографія «Держзнак» друкувала новорічні привітання агітаційного змісту: святкові листівки нагадували про трудові досягнення по відбудові країни і закликали до нових звершень. Новорічні сюжети в післявоєнні десятиліття несли міцний заряд оптимізму і єднали людей навколо великого будівництва, науково-технічного прогресу, освоєння космосу та спортивних перемог.
В Галичині виготовлення різдвяних карток у війну відбувалося кустарним способом – майстри-підпільники використовували метод штампування. Повстанська агітаційна продукція вирізнялася зображеннями повстанців, княжих дружинників, Карпат, Собора Святого Юра та Софії Київської. З 1946 року вітальні картки української тематики видавалися у Мюнхені, Новому Ульмі, Зальцбурзі та Регенсбурзі. Листівки та марки підпільної пошти України художники в еміграції розробляли під псевдонімами: наприклад, за автором Степаном Любомирським стояв Любомир Рихтицький, а Левом був Мирон Левицький. В умовах конспірації доводилося працювати Степану Голяшу та Юрію Костіву. До справи долучився також відомий митець української діаспори Яків Гніздовський. Тодішні листівки слугували не лише нагадуванням українцям про Батьківщину, а й засобом для збору коштів на визвольну боротьбу.
Фото на заставці: П. Андрусів «Родженому поклін віддаймо»
Фото: uk.wikipedia.org, etnoxata.com.ua, ocnt.com.ua, theukrainians.org
