Ніла Іваненко 
Команда науковців з Університетського коледжу Корка (Ірландія) трансплантувала кишкові мікроби людей із соціальною тривожністю (соціофобією) звичайним мишам. Після цього гризуни залишилися здоровими, але в них з’явилися ознаки соціальної тривожності. Дослідники вважають, що лікування цього розладу слід починати з кишківника.
Соціальна тривожність, або соціофобія, – це стан емоційного дискомфорту, за якого людина постійно відчуває страх перед соціальними ситуаціями або контактами з іншими людьми.
Як проходило дослідження
Під час наукового експерименту, про який повідомляє Daily Mail, вчені отримали зразки кишкових мікробів від людей, котрі зголосилися брати участь у дослідженні. Надані зразки належали шести особам з діагнозом соціального тривожного розладу та шести особам без соціальної тривожності.
Перед дослідженням усі учасники підтвердили, що вони не приймають жодних психіатричних препаратів або харчових добавок, які могли б вплинути на мікрофлору кишківника.
Команда також підготувала до дослідження 72 мишей. Протягом тижня їх годували сумішшю з чотирьох різних антибіотиків: «щоб виснажити резидентну мікробіоту». Інакше кажучи, вчені бажали працювати з «чистими» кишківниками гризунів.
Протягом трьох днів науковці передавали мишам кишківникові мікроби людей через зонд для годування. Дослідники мали бути впевнені, що новий мікробіом приживеться в тілі тваринок. Зрештою 36 мишей отримали трансплантати від людей із соціальною тривожністю, а 36 – від учасників без неї.
Через десять днів після початку експерименту гризуни пройшли низку тестів на товариськість, загальну тривожність, роботу кишківника, депресію та соціальний страх. У більшості тестів обидві групи мишей показали ідентичні результати.
Однак в тесті на соціальний страх група гризунів, що отримала трансплантати від людей із соціофобією, показала значно гірші результати. Гризуни демонстрували поведінку, подібну до соціального тривожного розладу. Науковці уточнили, що це була «мишача версія соціальної тривожності».
Про що дізналися дослідники
Команда також виявила, що у тварин з ознаками соціофобії був знижений рівень гормону кортикостерону. Він бере участь в регуляції енергії, імунних реакціях та реакціях на стрес. Маркери імунної системи показали, що після пересадки мікробів від соціофобів у мишей порушився імунітет.
Науковці також припустили, що запальні молекули можуть переміщатися з кишківника в мозок. На додаток до новонабутої соціальної тривожності у мозку гризунів спостерігалися деякі унікальні зміни. Зокрема, в ділянці мозку, що називається ядром ложа термінальної смужки, знизився рівень окситоцину – «гормону кохання». Він важливий для зв’язку між батьками та дитиною, а також для романтичних та соціальних стосунків.
Крім того, у мигдалеподібному тілі та префронтальній корі мозку гризунів, яким трансплантували мікроби від людей із соціальною тривожністю, спостерігалося зниження експресії генів, пов’язаних з окситоцином. Ці ділянки мозку беруть участь у формуванні страху та особистості відповідно.
Отже, очевидно, що зміни в мікробіомах спричинили деякі істотні зміни в поведінці мишей.
Результати наштовхнули дослідників на думку, що «вісь мікробіота-кишківник-мозок є ідеальною мішенню для визначення нових терапевтичних засобів» з полегшення симптомів соціофобії в людей.
Нова праця ірландських вчених доповнила висновки численних досліджень, які вказували на складний зв’язок між кишківником та мозком. Зокрема стосовно того, що лікування тривоги, депресії, аутизму та інших психічних розладів потрібно починати з кишківника. Хоча дослідження не визначило методи лікування, воно відкрило можливість для їх розробки в майбутньому.
Результати роботи опублікував журнал Proceedings of the National Academy of Sciences.
Фото: pexels.com
