Інна Тихонова 
«Ресурсом молодості є розум, талант і творчість, – переконана актриса, яка й досі справляє фурор на пафосних «червоних доріжках». – Якщо навчитися користуватися цим джерелом, можна справді перемогти вік».
«Попелюшка» з Поццуолі
Позашлюбна дочка вчительки музики Софія Костанца Бріджіда Віллані Шиколоне народилася 20 вересня 1934 року в Римі, але невдовзі після народження переїхала з матір’ю до рибальського селища Поццуолі поблизу Неаполя. У непоказній бабусиній хатинці минули її ранні роки, спогади про які завжди пробуджували в актриси сльози. Коли згодом треба було налаштуватися на мінорну хвилю задля ролі, актриса подумки поверталася у своє дитинство та юність. Сирени повітряної тривоги викликали у дев’ятирічної дівчинки пекельний головний біль. «Сигнали про бомбардування змушували нас шукати нічного притулку в залізничному тунелі, – писала Софі Лорен у спогадах. – У мене ніколи не було плаща і рідкісним дитячим щастям ставали здобуті до зими черевики. Багато років ми їли одну юшку, у війну денним пайком було 100 грамів хліба. Знайомство з голодом призвело до звички засинати зі шматочком хліба в руці, що траплялося навіть на початку кінокар’єри – то була моя впевненість у завтрашньому дні».
Батько так і не одружився з матір’ю. Щоб прогодувати двох дочок, самотня жінка грала на піаніно у шинку, де юна Софія заробляла офіціанткою. Та незважаючи на поневіряння, мати зуміла прищепити своїм дітям великі амбіції і завжди підтримувала їх у прагненні вибитися в люди. Молодша сестра Софії Анна-Марія Шиколоне стане співачкою, телеведучою та дружиною сина італійського диктатора Романо Муссоліні (онука Беніто Муссоліні, відомий італійський політик правої позиції Алессандра Муссоліні доводиться Софі Лорен рідною племінницею). А Софія, ставши актрисою, колись отримає за одну роль у не надто вдалому фільмі гонорар у мільйон доларів. Вона досягне і кар’єрних висот, і сімейного щастя, заради якого залишить рідну Італію. У подружній вірності та взаємній підтримці неаполітанська «Попелюшка» проживе зі своїм благодійником-«принцом» півстоліття, аж до смерті чоловіка у віці 94 років. І в біографії Софі Лорен не буде зрад і особистих скандалів, якщо не брати до уваги непростий шлях майбутнього подружжя один до одного.
Краса та кар’єра
Як пожартував архієпископ Генуї, не схвалюючи клонування людей загалом, Ватикан міг би зробити виняток для єдиної людини на світі – Софії Лорен. Власниця виразних очей («Не бувають гарними очі, що ніколи не плакали»), чуттєвих губ, пишних грудей та тонкої талії визнана однією з найчарівніших жінок на планеті. Післявоєнна вимушена стрункість і високий зріст (174 сантиметри у ті часи були для жінки нестандартним параметром) стали причиною появи у юної Софії прізвиська «Стіккетто» – тобто «жердина». Але така зовнішність була її перевагою: дівчина приваблювала чоловіків з підліткового віку. Вигравши у 14 років свій перший конкурс краси, володарка титулу «Принцеса морів» переїхала з мамою до Риму, де разом знімалися статистками в кіно. На наступному конкурсі краси «Міс Італія» для учасниці Софії Шиколоне було створено навіть спеціальний титул «Міс Елегантність». На одному з подальших конкурсів юна красуня познайомилася з кінопродюсером Карло Понті, який, за словами актриси, «надав її життю нового сенсу».
Софія Шиколоне у віці 15 років на конкурсі краси у Неаполі
Менеджер був на 22 роки старший за свою протеже і добре уявляв запити тогочасних глядачів. Після війни люди потребували приємних видовищ, і досвідчений продюсер вирішив зробити з дівчини з гарними формами новий секс-символ італійського кіно. Спочатку її долею були низькопробні стрічки без претензії на художню цінність. Софія з’являлася на екрані напівоголеною, не соромилася зніматися топлес, і головною вимогою до неї була зовнішня привабливість: продюсер чіплявся до її довгого носа і мав намір вирішити ту проблему за допомогою пластичного хірурга. Та незабаром більш нагальною турботою для наставника стане викуп тиражів тих перших фільмів за участю Софі Лорен, які не відповідали її новій репутації. «Треба спробувати в житті багато чого, щоб потім було що забути», – із загадковою усмішкою говорила згодом зірка. Можливо, з цією метою продюсер позбавив свою підопічну колишнього псевдоніма Lazzaro, придумавши їй нове ім’я Софія Лорен (пізніше вона стане Софі – на французький манер, адже заради шлюбу пара набуде французького громадянства).
Лорен у фільмі «Так, так! Це він!» (1951)
Понті та понтифік
Придумати ім’я актрисі, знайти найкращих режисерів, укласти вигідні контракти з кіностудіями і посприяти визнанню своєї протеже в Голлівуді одруженому продюсерові виявилося простіше, ніж вирішити питання з власним розлученням та офіційним оформленням нових стосунків. Парі довелося таємно одружитися у Мексиці, і лише через десять років новий шлюб вдалося оформити в Італії. Розлученню Понті з першою дружиною перешкоджала… церква. Впродовж десятиліття відомий діяч культури перебував у конфлікті з самим папою римським. Попри те, що попередня дружина не заперечувала проти розлучення і була присутньою на тій церемонії у Мексиці, за італійськими законами пара все ще залишалася подружжям, бо розлучення в Італії були заборонені. У пресі продюсера почали таврувати за двоєженство. Понті називали «спокусником малолітньої», хоча на момент заручення в 1957 році нареченій виповнилося 23 роки. У 1962 році шлюб між актрисою та продюсером італійці таки анулювали.
Карло Понті і Софі Лорен (1958)
Єдиним виходом було залишити Італію. Через чотири роки Понті та обидві його дружини здали італійські паспорти і набули громадянства Франції – і все заради того, щоб урегулювати свої матримоніальні проблеми. Рішучості продюсерові додали ревнощі: жіночою хитрістю Софі Лорен стала демонстрація почуттів до партнера по знімальному майданчику Кері Гранту. Чи була акторка закохана у колегу насправді, стороннім не відомо. Але вибір був очевидним: Софі Лорен і Карло Понті зробили його на користь сім’ї. Ніколи ця зіркова пара не дасть репортерам жодного приводу викрити їх у подружній зраді, хоча молода дружина в свої найкращі роки знімалася із секс-символами світового кінематографа: Жаном-Полем Бельмондо, Марчелло Мастроянні, Кларком Гейблом, Полом Ньюманом, Френком Синатрою, Кері Грантом, Пітером Селлерсом, Ентоні Перкінсом, Ентоні Куїном, Чарлтоном Гестоном, Алеком Гіннесом, Грегорі Пеком, Марлоном Брандо, Пітером О’Тулом, Річардом Бартоном і Жаном Габеном.
З Кері Грантом на зйомках фільму « Плавучий дім » (1958)
Фільми Софі Лорен
У 1954 році 20-річна Софія Лорен вже була зіркою і сперечалася за пальму першості в італійському кіно з уславленою колегою Джиною Лоллобриджидою (конкуренція за ролі дружбі актрис не сприяла). З 1950-х років протеже Карло Понті почали запрошувати до американських фільмів, що знімалися в Європі. Наступним етапом стало підкорення Голівуду. Продюсер вирішив, що настав час показатися в Америці. Нова «богиня сексу» з’явилася за океаном у 1958 році після потужної рекламної кампанії. Зрештою знана італійка посіла 21-е місце у сотні найбільших зірок в історії американського кіно. У переліку Американського інституту кіномистецтва акторка опинилася зі своїми комерційними голлівудськими ролями, а не видатними європейськими роботами. Саме цій зірці в 1962 році був присуджений перший в історії «Оскар» за найкращу жіночу роль в іноземному фільмі (не англійською мовою), а в 1991 році їй дістався почесний «Оскар» за блискучу кінематографічну кар’єру.
Грегорі Пек і Лорен на 35-й церемонії вручення премії «Оскар» (1963)
Вважається, що водночас із високою оцінкою «скарбу» Понті Голлівуд вульгаризував акторку, яка мала повернутися для виконання своїх найліпших ролей на батьківщину. Для більшості глядачів Софі Лорен насамперед стала втіленням італійського характеру. Ці риси в зірці розгледів режисер, який працював із нею понад 20 років – один із головних представників італійського неореалізму, чотириразовий володар «Оскару» Вітторіо де Сіка. У його фільмах Софі Лорен завжди була переконливою в образах простої і сильної жінки, котра героїчно долає випробування, що випадають на її долю. У майстра акторка з однаковим успіхом зіграла 1954 року кумедну неаполітанську продавчиню в трагікомедії «Золото Неаполя» і вдову-мученицю у військовій драмі 1960 року «Чочара». Трагічна роль матері, яка рятує свою дочку у війну, досі вважається неперевершеною роботою Софі Лорен у кіно. У сцені насильства виконавиця за рівнем емоційності вже понад півстоліття не має собі рівних, а знімалася там акторка у 26 років.
Кадр з фільму «Чочара»
Улюбленка публіки
Після нагороди Канського кінофестивалю та вручення безпрецедентного американського «Оскара» зірку нарозхват почали запрошувати до італійських, англійських та американських фільмів. Софі Лорен розкрила свій драматичний потенціал у картинах режисерів Вітторіо де Сіка, Етторе Скола, Алессандро Блазетті, Чарлі Чапліна, Джорджа Кьюкора та Ліни Вертмюллер. З 1958 по 2002 роки Софі Лорен ставала багаторазовою володаркою престижних нагород міжнародних кінофестивалів у Венеції, Каннах, Берліні, удостоювалася призу найкращій акторці в Сан-Себастьяні та п’яти премій «Золотий глобус» у спеціальній номінації «Улюблениця глядачів». У перервах між зйомками жінка пережила два викидні, витримала курс лікування від безпліддя і в муках вистраждала своїх двох синів: Карло вона народила у 34 роки, Едоардо – у 38. Один із них став успішним диригентом, інший – кінорежисером, який періодично знімає легендарну матір у своїх фільмах.
Лорен з маленьким сином Карло
Заради дітей Софі Лорен без жалю переривала свою кінокар’єру, по півроку лежала у лікарнях на збереженні проблемних вагітностей і з головою занурювалася у материнство. Коли її кінопопулярність почала згасати, чоловік порадив дружині написати автобіографічну книгу, а наступним виданням зірки було зібрання спогадів і кулінарних рецептів. На жаль, напружені взаємини з італійською владою не сприяли подальшому перебуванню видатної родини в Італії. У 1979 році Карло Понті було засуджено до чотирьох років ув’язнення з виплатою штрафу $26,2 млн. за спробу вивезти за кордон $6 млн та коштовної колекції творів мистецтва. Позаяк на той час продюсер уже був французьким громадянином, Франція не видала його італійській владі. Подібні неприємності чекали і на Софі Лорен: 1982 року її засудили до 18-денного ув’язнення за ухиляння від сплати податків.
Все життя попереду
Водночас зірка не уникала благодійності: вона допомагала дітям рибалок із бідного італійського села (напевно, вони нагадували акторці про її власне важке дитинство у рибальському селищі). У 1992 році Софі Лорен як посол доброї волі ЮНІСЕФ привертала увагу світової громадськості до таборів біженців та сиріт в Сомалі. Після остаточного переїзду з Італії 1980 року Софі Лорен подорожує між США та Швейцарією. В Америці виросли її сини (поблизу Лос-Анджелесу розташоване їхнє родинне ранчо «Тисяча дубів»), а в Женеві Софі Лорен має чудовий будинок, в якому є багато антикваріату, перських килимів та цінної порцеляни. Акторка насолоджується життям: у 72 роки знялася для відвертого календаря Pirelli, а у 80 років збурила паризьку публіку чудовою формою на подіумі під час показу мод від кутюр’є Джорджо Армані. В останні роки Софі Лорен презентувала власну парфумерну серію, стала обличчям нового аромату Dolce & Gabbana (він називається Dolce Rosa Excelsa) та обличчям колекції прикрас Sophia Loren від ювелірної компанії Damiani. Ефектна жінка залюбки бере участь у фотосесіях і промотурах, часто буває на телебаченні та кінофестивалях.
2002 року Софі Лорен уперше в своїй біографії зіграла головну роль у фільмі власного сина Едоардо Понті «Лише між нами». А 2020 року вона стала зіркою Netflix з новою роботою в картині режисера Едоардо Понті «Все життя попереду». Драма за участю матері та сина увійшла до першої десятки найпопулярніших кінопрем’єр Netflix у 37 країнах. 2021 року Софі Лорен була удостоєна за цю роботу сьомої за рахунком національної премії «Давід ді Донателло» – вона була присуджена за найкращу жіночу роль через 60 років після першої перемоги видатної акторки у цій номінації. «Моя філософія полягає в тому, що краще пізнавати життя, припускаючись помилок, ніж у страху критики нічого не робити зовсім», – зазначає Софі Лорен і додає: «Навіть у молодості не вважала красу єдиною гідністю жінки, тож не боюся зморшок – майбутнє світу мене турбує більше за власну старість…».
Фото: www.facebook.com/SophiaLorenOfficialSite
