Світлана Сергеєва 
Як добре відомо, регулярні тренування мають цілу низку переваг для психічного та фізичного здоров’я. Наразі вчені знайшли ще одну причину, чому важливо займатися спортом. Дослідження доводять, що регулярні фізичні вправи підвищують больовий поріг.
Зв’язок між фізичним навантаженням та больовим порогом
Норвезькі дослідники спостерігали за людьми, що займалися спортом. У дослідженні прийняло участь 10 732 дорослих. При цьому науковці зафіксували результати двічі, з інтервалом у 7-8 років.
Щоб зрозуміти, як саме змінюється рівень порогу терпимості болю, дослідники використовували тест холодного тиску. Під час його проведення учасники дослідження мали занурити руку у холодну воду на якомога довгий час при зазначеному максимумі у 106 секунд.
За результатами виявлено, що люди із більшим активним способом життя здатні довше витримувати біль від холоду. Ті, хто під час дослідження знайшов час для постійного виконання фізичних вправ, також мали підвищений больовий поріг.
Дослідники зазначають, що фізичні вправи у будь-який проміжок часу спостереження сприяли збільшенню больового порогу, навіть якщо за весь цей час сидячий спосіб життя на більш активний не змінювався. Тобто терпимість до болю зростала із загальним високим рівнем фізичної активності. Якщо навантаження під час занять спортом зростали під час спостереження, то і больовий поріг при цьому також підвищувався.
Люди із сидячим способом життя менш терпимі до болю
Вчені зазначають, що це спостережливе дослідження не доводить остаточно, що збільшення фізичних навантажень безпосередньо сприяє збільшенню опору болю. Вони припускають, що інші чинники при цьому також можуть відігравати доволі суттєву роль. Однак певний зв’язок між фізичною загартованістю та терпимістю до болю доволі помітний.
Дослідження показало, що люди, які не дуже часто, але регулярно займалися спортом, змогли витримувати біль від крижаного холоду у середньому на 6,7 секунди довше, ніж ті, хто взагалі ігнорував спортивні навантаження. Ті, хто регулярно виконував інтенсивні фізичні вправи, мали показник, збільшений до 16,3 секунди. У тих учасників, які протягом всього інтервалу дослідження мали високий рівень спортивних навантажень, середнє значення підвищилося до 20,4 секунди.
Дослідники зазначають, що такі результати свідчать про певний взаємозв’язок між фізичним навантаженням та рівнем больового порогу. Люди із сидячим способом життя можуть бути більш схильними та менш терпимими до хронічного болю.
Зберігаючи фізичну активність на постійному рівні, можна стати більш терпимим до болю. Крім того, зміна рівня фізичних навантажень з часом також може призвести до збільшення больового порогу.
Дослідники зазначають, що учасники самі надавали дані щодо свого рівня фізичних навантажень, а їх наукової оцінки не проводилося. Хоча у дослідженні прийняло участь чимало людей, аналогічні висновки мали місце і при меншій кількості учасників.
Фізичні вправи як потенційне знеболювальне
Видання ScienceAlert зазначає, що дослідники також зацікавлені у виявленні зв’язку між фізичними вправами та хронічним болем. За попередніми дослідженнями у цьому напрямку існує припущення, що фізична активність впливає на те, як організм справляється з болем.
Крім того, підвищена больова терпимість може посприяти зменшенню ризиків розвитку надалі хронічного болю. Доказів цього наразі небагато, але науковці хочуть дослідити це у майбутньому. Вони вважають, що отримані результати можна розглядати як підтвердження можливості використання підвищення рівня фізичної активності у подальшому як потенційний нефармакологічний засіб для зменшення або запобігання хронічному болю.
Фото: pexels.com
