Ніла Іваненко 
Ця підземна печера, що заповнена велетенськими кристалами із селеніту – різновиду гіпсу, єдина у своєму роді. Вона також відома як «смертельна печера» або «Сикстинська капела кристалів».
«Це – Сикстинська капела кристалів», – саме так назвав печеру в інтерв’ю National Geographic у 2007 році Хуан Мануель Гарсіа-Руїс, геолог Іспанської національної дослідницької ради (CSIC) та Університету Гранади. Відтоді назва прижилася в науковому товаристві.
Печера розкинулася на глибині 300 метрів під містом Найка, що в мексиканському штаті Чіуауа. Як пояснюють науковці, місто розташоване на стародавньому розломі. А під печерою є магматична порожнина. Протягом кількох мільйонів років печера була заповнена розчином мінералів температурою 54-58 °C. Це створювало ідеальні умови для росту кристалів.
Вони являють собою балки розміром з дерево. Подекуди вони сягають 11 метрів у довжину та чотирьох метрів у ширину. Найбільші важать близько 55 тонн. Тож це наймасивніші кристали з будь-коли знайдених на Землі.
Що ще відомо про цю печеру
Печера кристалів, що має форму підкови, з’єднана з рудником свинцю, цинку та срібла – шахтовим комплексом Найка. Його затопили близько 10 років тому.
Печеру кристалів випадково виявили у 2000 році брати-шахтарі на прізвище Санчез, які прокладали новий бічний тунель для вентиляції шахти. Увійшовши всередину печери, вони були вражені видовищем, що їм раптом відкрилося. Шахтарі побачили у вапняковій скелі порожнину, яку в різних напрямках перетинали величезні молочно-білі кристали.
Як стало відомо пізніше, вони були із селеніту – сульфатного мінералу, що утворюється із солей, які розчинені у ґрунтових водах. Він настільки м’який, що його можна подряпати нігтем, розповіло видання Live Science.
У різні роки під час видобутку корисних копалин у Найці було виявлено кілька печер з кристалами. Це, зокрема, Печера Мечів, що від підлоги до стелі усіяна кристалами, схожими на кинджали. Але Печера кристалів, безумовно, найбільша: її ширина становить 110 м, а максимальний об’єм сягає 6000 кубічних метрів (це більш ніж удвічі перевищує об’єм олімпійського басейну).
Умови в печері – оптимальні для кристалів, але для людини вони є смертельними. Звідси – ще одна назва, що пішла в народ. За температури близько 58 °C тут вельми спекотно. При цьому вологість сягає 90-100 %. Тож вивчати печеру доволі складно. Навіть за наявності спеціального спорядження дослідник зможе перебувати тут не більше 20 хвилин. Тоді як без спорядження візит сюди триватиме максимум 10 хвилин.
Пересуватися між величезними балками небезпечно, оскільки вони надзвичайно слизькі. Натомість вчені не полишають намірів якнайкраще дослідити Печеру кристалів. Біологи, зокрема, припускають, що в рідині, якою заповнені її крихітні порожнини, можна знайти стародавні мікроорганізми невідомих видів.
