Інна Тихонова 
Що стає причиною нездорового стану і як позбутися неефективної метушні? Боремося зі стресом, перевантаженням, прокрастинацією та труднощами у плануванні часу.
До чого тут кролик?
Вигадуючи персонажа «Аліси в Країні чудес», британський казкар Льюїс Керролл навряд чи припускав, що збагатить новим терміном науку. Втім, його метушливий Білий Кролик став втіленням поширеного психологічного стану, що заважає жити людям. Ви знаєте, що таке синдром Білого Кролика, якщо теж увесь час кудись поспішаєте чи вам здається, що треба поспішати. У книзі кролик був одержимий думкою, що йому слід вже бігти, бо він завжди кудись запізнювався і панікував через те, що не встигав. У шкурі пізнаваного літературного героя може уявити себе кожен, кому знайоме відчуття хронічного невстигання і тривоги через страх запізнитися.
Синдром Білого Кролика має ознаки невротичного розладу, що базується на постійному почутті нестачі часу та паніки у зв’язку з цим. Медичні аспекти такого явища виникають не раптово: його коріння зазвичай варто шукати у напруженому дитинстві, тягарі відповідальності та особистій розсіяності. Подібна психологічна проблема виникає на тлі перманентного стресу, повсякденного навантаження та безперервних труднощів із плануванням часу. Якщо вам доводиться день у день нервувати з приводу відставання від швидкоплинного життя, ви теж – «кролик».
У сучасному шаленому ритмі стрес та напругу відчуває більшість людей по всьому світу. Ми змушені налаштовуватися на високий темп за потребою, і страх кудись не встигнути керує нами цілком обґрунтовано. Він мобілізує на рутинні справи і веде до прогресивних звершень. Періодичні запізнення – не привід занадто засмучуватися: якщо це відбувається не часто, турбуватися нема про що. Міняти підхід та переглядати стиль життя доведеться при запізненнях, що стали нормою.
Тривожні сигнали – відчуття непродуктивності та загнаності при постійній стурбованості справами і безрезультатній «бурхливій діяльності». Синдром Білого Кролика виражається у сталій незадоволеності якістю життя через безперервну гонку за ефективністю та нав’язливе усвідомлення власної непродуктивності. «Нічого не встигаю» у цьому випадку – діагноз, який потребує компетентного реагування.
Якщо нічого не встигаєте
Синдром може виявлятися у звичці постійно відкладати початок будь-яких справ чи «пробуксовуванні» із прийняттям рішень під приводом очікування більш сприятливих обставин чи кращих умов. Подібні прояви бувають пов’язані з рисами особистості – перфекціонізмом (прагненням до досконалості), орієнтуванням на зовнішнє схвалення або побоюванням невдачі.
Страх прийняття рішень змушує людину тупцювати на місці, не рухаючись уперед: ви звично відкладаєте зміну роботи, переїзд, операцію, ремонт чи важливу покупку. Часто цей стан дається взнаки в прокрастинації, коли ми займаємося малозначними, другорядними, більш простими і сторонніми справами на шкоду важливим починанням, не приступаючи до активних дій в очікуванні більш сприятливих умов для старту: певного розташування зірок, спокійної атмосфери, домашньої тиші тощо. Можливим проявом синдрому є уникання ризику та ухиляння від відповідальності: людина перекладає роботу чи рішення на когось іншого чи просто чекає, що хтось із цим впорається замість неї.
Названі прояви не є очевидними й обов’язковими: вони можуть бути так само відсутніми. Водночас одна характерна деталь становить клінічну картину майже завжди. Це – постійна напруга у зв’язку з перевантаженням і занепокоєнням через невиконані завдання.
Людина регулярно «не вивозить» або переживає, що не подужає роботу, чим заганяє себе в постійний стрес. Невиконання обов’язків викликає некомпенсовану тривогу, спровоковану нераціональним витрачанням часу та його хронічним дефіцитом. Супроводжується цей деструктивний стан панікою через неправильний розподіл робочого навантаження і проблеми із плануванням справ.
Ознаки синдрому Білого Кролика
Зверніть увагу на п’ять характеристик, які в комплексі або окремо мають повідомити про наявність синдрому.
1. Постійна нестача часу
Людина завжди поспішає, спізнюється і підганяє всіх довкола. Її дратують відволікаючі обставини, непотрібні розмови і повільність оточуючих, котрі, з погляду «кролика», теж мають робити все хутчіше. Перелік справ у такої людини викликає жах, вона нерозуміє, з якого краю до них підійти. Головне відчуття – замало часу, його не вистачає постійно.
2. Ускладнене прийняття рішень
Неможливо визначитися з черговістю виконання завдань, бо всі вони здаються в однаковій мірі критичними. Людина не може адекватно оцінити свої дії і сконцентруватися на першочергових завданнях, відкладає важливі рішення «на потім» і витрачає дорогоцінний час на сумніви. Все це забирає енергію і вимотує сили, яких не вистачає на конструктив.
3. Надмірна увага до дрібниць
Зайве захоплення несуттєвим не дозволяє здійснити важливе. Проблеми із встановленням пріоритетів змушують людину вкладатися в дріб’язкові заняття на шкоду більш значимим справам. Така тактика спричиняє перевантаження і знижує продуктивність, у той час як накопичення завдань збільшує паніку.
4. Порушення балансу між роботою й особистим життям
У подальшому надолуженні згаяного у гонитві за виконанням професійних завдань людина нехтує відпочинком та особистими потребами, відмовляючись від дружнього чи сімейного спілкування, хобі або спорту. Синдром Білого Кролика порушує рівновагу у розвитку особистості, призводячи до душевної незадоволеності та робочого вигоряння.
5. Виснажливий стрес і втома
Життя в жорсткій самодисципліні та відмова від власного благополуччя призводять до невмотивованого перенапруження, яке не винагороджується викидом гормонів радості за виконану роботу. Тож людина неухильно рухається до важкого стресу, невиправданої втоми та глибокої депресії. Наслідком такого ставлення до себе закономірно стає зниження якості роботи, нервове виснаження і соматичні захворювання.
Синдром Білого Кролика: як боротися з причинами та наслідками?
Для вирішення проблеми потрібно передусім усвідомити свої можливості. Методи боротьби із хронічним занепокоєнням через повсякчасне невстигання спираються на конкретні фактори, що його викликають.
Причини розвитку синдрому:
– стресовий режим роботи – інтенсивне залучення до робочого процесу, ненормований графік, підвищені трудовитрати, великі психологічні навантаження, насичене спілкування та професійна відповідальність;
– відсутність навичок тайм-менеджменту – недоліки в управлінні часом, погане планування справ, невміння концентруватися та розслаблятися, схильність до прокрастинації;
– залежність від гаджетів та принад сучасних технологій – доступність усіх видів зв’язку та соціальних мереж стає постійним відволікаючим фактором, що краде час у важливих справ;
– сторонній тиск – домашні справи та сімейні клопоти викликають стрес при неможливості ігнорувати цей тип завдань, пов’язаних із потребами членів родини та додатковими навантаженнями, що конкурують із професійними обов’язками;
– завищені вимоги до себе – невиконання власних стандартів та очікувань, коли постановка непростого завдання ускладнює досягнення бажаного результату.
Рекомендації психологів щодо усунення передумов для розвитку синдрому Білого Кролика включають покращення тайм-менеджменту, підвищення стресостійкості, перегляд особистих стандартів та очікувань від власних можливостей.
Поради з управління часом:
– щоб не запізнюватися, переведіть усі свої годинники на 10 хвилин уперед – так ви швидше справлятиметеся зі справами, заздалегідь прокидатиметеся, починатимете збори і раніше виходитимете з дому;
– розподіляйте всі обов’язки за рівнем значущості;
– з ранку складайте денний план, а наприкінці дня викреслюйте все виконане.
Важливо перериватися на відпочинок та перемикатися між сферами діяльності. Вчіться цінувати не лише працю, а й дозвілля. Аби не потонути в обов’язках, ставте досяжні цілі та робіть реальні кроки для їх здійснення. Жити слід у зручному ритмі. До спокійного трибу життя призведе пошук балансу.
Видаліть зі свого графіку все зайве та непосильне. Припиніть чекати ідеальних умов і не намагайтеся завжди досягати досконалого результату: більшість повсякденних завдань не вимагають виходу із зони комфорту. Адже, як казав видатний український філософ Григорій Сковорода:«Нужность не трудна, а трудность не нужна».
Фото: pixabay.com
