Ольга Красовська 
Завдяки досягненням в галузі новітніх технологій вченим нині легше полювати на неочікувані сюрпризи в хімічному складі фарб «Нічної варти» (1642).
Нещодавно команда дослідників з наукових центрів Європи, вивчаючи нашарування фарб на полотні, знайшла несподівану сполуку – форміат свинцю.
Мінлива молекула
Наявність молекул форміату свинцю на шедеврі Золотої доби голландців приголомшила вчених.
Дослідники, які працювали над проєктом з вивчення хімії «Нічної варти», взяли найдрібніші зразки фарби та дослідили їх за допомогою нових методів аналізу. Зокрема, синхротронного рентгенівського зондування на базі Європейського центру синхротронного випромінювання (ESRF, Франція).
В результаті команда виявила присутність форміату свинцю (II), Pb(HCOO) 2. А також «склала карту наявності форміатів у мікрометричному масштабі та простежила їх формування у часі», – зазначила Марін Котт з ESRF.
Раніше цю сполуку ніколи не знаходили у старовинних живописних роботах. Зрідка вона була присутня лише на сучасних полотнах, повідомило видання Science Alert.
Таке диво не траплялося, можливо, тому, що форміат свинцю швидко зникає з картини. Так вважає Віктор Гонсалес, учасник команди, фотохімік Французького національного центру наукових досліджень.
Версій поки що небагато
Рембрандт був відомий своїми дослідженнями матеріалів живопису, різноманітних технік та композицій. А нещодавнє відкриття ще раз це продемонструвало. Як влучно зауважив директор музею Rijksmuseum Тако Діббітс, Рембрандт ніколи не робив того, що від нього очікували.
Дослідники припустили, що художник використовував для створення світлої фарби суміш оксиду свинцю й теплої лляної олії. А внаслідок реакції цієї фарби з іншими молекулами згодом утворився форміат свинцю. Науковці навіть спробували повторити в лабораторії ймовірний хімічний дослід. Хоча команда не виключає, що сполука могла виникнути внаслідок реставраційних робіт. Результати дослідження, що надає нову інформацію про образотворчі методи Рембрандта, опублікував журнал Angewandte Chemie International Edition.
Що треба знати про цю картину
Полотно «Нічна варта» зберігається в Державному музеї Рейксмюзеум (Rijksmuseum) в Амстердамі (Нідерланди).
Картина заввишки 3,63 м та завширшки 4,37 м є найбільшою живописною роботою Рембрандта (1606–1669) та однією з найбільших картин музею.
Повна назва легендарного твору – «Виступ стрілецької роти капітана Франса Баннінга Кока і лейтенанта Віллема ван Рейтенберга». Попри назву, тут зображено денну сцену, що за багато років потемнішала.
Рембрандт створив це полотно на замовлення стрілецької роти, на честь якої й названо шедевр. Художник отримав за картину 1600 флоринів.
Твір вважають революційним через те, що роту митець зобразив у русі. Тоді як за часів Рембрандта персонажі таких колективних портретів були статичними. А ще художник заповнив сюжет картини не лише стрільцями, а й 16-ма сторонніми людьми. Кілька століть поспіль людство шукає відповідь на запитання: навіщо вони там потрібні?
1715-го полотно обрізали з усіх боків, аби воно помістилося в новому приміщенні: Малому залі Військової ради в ратуші Амстердаму. Внаслідок такого фривольного поводження з художнім твором з композиції зникли два стрільці.
Роботу майстра загартували численні випробування. Під час Другої світової війни картину переховували по бомбосховищах від нацистських окупантів, згорнутою в рулон.
Вандали здійснили як мінімум три напади на «Нічну варту». Одного разу з неї вирізали клапоть. Другого – завдали ударів ножем. Третього – облили сірчаною кислотою, та полотно, на щастя, вціліло – постраждав лише шар лаку.
2021 року експерти за допомогою штучного інтелекту відтворили ймовірний первісний вигляд «Нічної варти». Для цього вони використали копію полотна, виконану в XVII ст. Геррітом Люнденсом, а також рентгенівські знімки глибинних нашарувань фарби під потемнілим зображенням. Версію ШІ також експонують в Rijksmuseum.
Фото: Rijksmuseum
