Інна Тихонова 
У важкий період люди потребують підтримки особливо гостро. Але саме в такі моменти багато хто залишається з бідою віч-на-віч. Заради чого продовжувати жити під час кризи, якщо колишні цінності не витримали перевірку важкими випробуваннями?
Психотерапевт в ув’язненні
Консультант, якому можна довіряти, – колишній в’язень «таборів смерті» Віктор Франкл (1905-1997). Він не лише знайшов спосіб вижити у страшних обставинах Другої світової війни (і дожити до 92 років), а й застосував особистий досвід у створенні ефективного психотерапевтичного методу, що може врятувати нинішніх українців.
Віктор Франкл
Доктором медицини австрійський невролог і психіатр Віктор Франкл став ще 1930 року і до війни досліджував психологію депресій та самогубств. Потрапивши до концентраційного табору в 1942 році, в’язень Освенцима, Дахау, Кауферінга і Тюркхайма підтримував таких же ув’язнених, як був сам, у переживанні початкового шоку і допомагав адаптуватися до травмуючіх обставин. Не без наукового інтересу фахівець спостерігав дезорієнтацію літньої жінки, яка «вночі спала, а вдень страждала». Його допомога полягала у подоланні психічного вакууму, виходом із якого могло стати відсторонення від лячної реальності. Психотерапевт навчав людей подумки віддаляти себе від місця перебування.
Він і сам рятувався цією методикою, дистанціюючись від навколишніх страждань: «Коли здавалося неможливим терпіти голод, холод і біль у нозі, що гноїлася після обмороження, я намагався не думати про те, що моє становище є безнадійним, а уявляв себе за кафедрою в теплому і світлому лекційному залі, де розповідав аудиторії про досвід виживання в ув’язненні». Без реальної надії на таке майбутнє його візуалізація мобілізувала на проживання поточного моменту як необхідного досвіду, важливого для подальшого життя.
«У кожному разі втома залежала виключно від віри людини у сенс свого життя», – усвідомлював Віктор Франкл. У цьому плані йому була близька думка німецького філософа Фрідріха Ніцше: «Той, хто знає, «навіщо» жити, знайде відповідь, і «як»…».
Втративши в нацистських таборах матір (убита в Аушвіку), батька (помер від набряку легень у Терезінштадті) та дружину (загинула в Берген-Бельзені), стійкий чоловік із «переможним» ім’ям дочекався звільнення 1945 року американськими військами. У фашистських концтаборах етнічний єврей перебував 2 роки 7 місяців і написав про свій майже трирічний досвід виживання понад 30 книг.
Відповіді з концтабору
Після війни професор Віденського та Гарвардського університетів став творцем нового напряму у психотерапії та екзистенційній психології – логотерапії (лікування сенсом). На думку автора методу, в екстремальних умовах та в прикордонних станах психіки людині важливий безумовний сенс – не лише сенс життя, а й сенс страждань і смерті.
Першим предметом занепокоєння ув’язнених у таборі було питання: «Чи ми здолаємо цей жах?». Другим було питання: «Чи є сенс у цих стражданнях і смертях?». Якщо на перше запитання люди відповідали негативно, це робило їхні зусилля щодо виживання в ув’язненні безглуздими. А негативна відповідь на друге питання позбавляла сенсу саме виживання. Віктор Франкл вважав, що вижити допомагає об’єктивний погляд на страждання. Лише така позиція сприяє подоланню розпачу і запобігає самогубству.
Один із творців методу екзистенційної терапії збагатив ідеями представників напряму гуманістичної психології. Розробник методики «трагічного оптимізму» й автор повоєнної книги «Сказати життю „Так!“» навіть у безвиході не втрачав присутності духу, спираючись на «ментальні милиці», що доступні людині в будь-яких умовах.
На думку новатора, відсутність сенсу для людей є головним стресом. Т. зв. «екзистенційний невроз» Франкл ототожнював із кризою безглуздя життя. Саме цей дослідник увів у науковий ужиток термін «недільний невроз», що визначає пригніченість і відчуття порожнечі у вільний від роботи час, коли люди відчувають втрату мети та марність існування. Протистояти екзистенційному вакууму може лише наповненість, проживання життя у кожному моменті.
Значення моменту
В умовах сучасної війни українців не може не підтримати відома цитата Франкла: «Першими ламалися ті, хто очікував, що скоро все закінчиться. Потім – ті, хто не вірив, що це колись закінчиться. А вижили ті, хто жив моментом, фокусуючись на повсякденних справах і не гадаючи, чи може або не може щось статися».
Принцип «трагічного оптимізму» Віктор Франкл визначав як уміння проживати страждання. У «трагічну тріаду» він укладав біль, провину та смерть. Це непереборні грані існування, але вони мають сенс. Коли важку ситуацію неможливо подолати, її треба позитивно переосмислити із застосуванням зовнішніх чи внутрішніх ресурсів.
Суть цього світогляду є такою: сенс життя осягає той, хто має свободу реалізації цього сенсу. На думку психотерапевта, здебільшого реалізувати сенс життя людини можна трьома шляхами: творчістю, переживанням і позицією. «Наше буття – не просто вільне, а відповідальне, – пояснював основу людського існування Віктор Франкл, – кожна людина має розуміти, заради чого вона вільна приймати те чи інше рішення».
Франкл звертав увагу на унікальність кожного переживання страждання: ніхто не може випробувати призначене вам горе замість вас. Це тільки ваша відповідальність, ваше рішення, ваші сила та подвиг. Переживши серйозні втрати, сам Франкл знайшов сенс життя у продовженні досліджень, захопленні альпінізмом і створенні нової сім’ї. Саме сім’ю, захоплення та справу більшість із нас визначає як сенс буття людини. Втрата цих важливих чинників занурює особу у фрустрацію. Однак навряд чи можна оцінювати книгу, не знаючи, чим вона закінчиться. На думку Франкла, сенс життя нам недоступний, доки ми не вичерпали всі його моменти остаточно.
Інша річ – сенс у житті. Це сенс ситуації, усвідомлюваний і збагненний. У такому контексті наші страждання є деталями загального полотна. Вони мають сенс для цілісної картини. І цей сенс у житті ми можемо творчо видозмінювати, покращуючи чи погіршуючи свою долю на власний розсуд. Незалежно від обставин, ми маємо вибір власної позиції, мети та пріоритетів. Ці орієнтири допоможуть набути стійкості на штормових життєвих вітрах.
Фото: pexels.com
