Інна Тихонова 
Веселощі, задоволення і наснага – складові радості, гарного настрою та щастя. Цей стан душі не має універсального «рецепту», бо ж він формується з участю зовнішніх чинників із внутрішніх джерел. З якої скриньки черпати почуття, що подовжують життя і роблять його повноцінним?
Психологічна навичка
Радість як емоція є синонімом щастя, що базується на безпеці, визнанні, любові та насолоді. Але радості не обов’язково сприяє примноження матеріальних ресурсів та досягнення фізичного чи психологічного комфорту. Якщо не брати до уваги справжні особисті цінності, їх ігнорування не дозволить радіти надбанням. Щоб знайти свою персональну радість і досягти спокою, що приходить разом із нею (у моменти радості у нас немає відчуття, що чогось бракує), потрібно зазирнути «вглиб» власної особистості: відсутність балансу між відчуттям себе у світі та світу у собі і заважає нам відчувати радість.
Це почуття перебуває усередині людини, а не у зовнішніх обставинах. І воно є доступне нам будь-якої миті. Важливо лише тримати фокус на своїй внутрішній реальності. Споглядаючи красу, слухаючи хвилюючу музику, зачаровуючись кимось або чимось, отримуючи велике фізичне навантаження чи відчуваючи потрясіння ризику, ми звільняємося від рутинних переживань і розуміємо, що таке радість. Народження радості – це фізіологічний процес. Таке відчуття виникає через вироблення нейронами головного мозку ендорфінів – нейропептидів, що виробляються організмом у відповідь на зовнішні стимули: різні типи стресу, фізичної активності тощо.
Це природний анальгетик, який зменшує біль і підвищує настрій. Що вищим є рівень «гормонів щастя», то кращим виявляється наш емоційний стан. Психологи розглядають радість як позитивну внутрішню мотивацію. Радості прагнуть усі, але в кожного до неї свій шлях. Він починається не зі скарг на зовнішні обставини, а з усвідомлення необхідності придбання корисного досвіду. Адже радість і щастя – це навик. Усвідомлене щасливе життя передбачає вироблення навичок, котрі сприяють отриманню радості саме вами, тут і зараз.
Яка може бути радість?
Хтось отримує радість від спілкування, а хтось від його відсутності. Один радіє гарному світанку, інший – можливості довше поспати. Радість є не лише у досконалості, а й у обмеженнях, труднощах та болю. Факторами радості можуть бути похвала і схвалення, а не хвастощі та самолюбування. Є радість життя, реалізації, розвитку, пізнання, подолання, досягнення, руху, споглядання, володіння, турботи, співчуття, причетності та навіть радість від смутку. А буває і радість без причини.
У висловлюваннях мудреців знаходимо такі описи цього стану: «Радість життя – у дрібницях та миттєвостях»; «Радість дарують захоплення»; «Злочинна радість не надає справжнього задоволення»; «Яким би приємним не було кохання, а більше радості доставляють його зовнішні прояви»; «Подарунки та поради приносять радість тому, хто їх дає»; «Доставляючи радість іншим, ви побачите, що радість радує»; «Більше приводів для радості має той, хто вміє радіти за інших».
Психологи називають низку способів, які допомагають знайти свій особистий «ключ до радості», розібратися у власних цінностях та отримувати індивідуальне задоволення, незалежно від наявності об’єктивних передумов до нього. Культивуючи щоденну практику усвідомленості, можна швидко просунутися у коригуванні світогляду і підвищенні відчуття радості та щастя. Йдеться про довіру до себе. Важливо не критикувати себе за невідповідність якимось очікуванням, а ясно розуміти, «що мені приносить радість».
Самоусвідомлення через рефлексію
Аналіз власної особистості дозволяє побачити корінь проблеми, чому життя позбавлене радості. Як сказав мільярдер Уоррен Баффетт, «розуміти, на що не варто звертати уваги, є так само важливо, як знати, на чому потрібно сфокусуватися». Завдання – кинути виклик своїм обмежувальним переконанням. Життєву стійкість підвищує особистісне зростання. Воно відбувається «не завдяки, а всупереч». В важкі моменти життя самоаналіз звіряє наш шлях із «базовими налаштуваннями», а внутрішній «компас» допомагає відмовитися від того, що не сприяє щастю.
Шлях до радості – жити у злагоді з особистими цінностями, нікого не звинувачувати у своїх негараздах і брати відповідальність за власні рішення. Корисна звичка від щасливих людей – сприймати виклики не як перешкоди, а як можливості для розвитку. Адже саме зі складних випробувань людина виносить свої найцінніші уроки. Це нескінченне поле для творчості у пошуку подальшого шляху самореалізації, і винагородою за креативність стає радість. Наприклад, вона може бути заохоченням за усвідомлене споживання: заощадження ресурсів, особисту економію та фінансовий вибір, що сприяє суспільному благу.
Радість можна отримати з приналежності до спільноти, спільного досвіду, співробітництва та взаємодопомоги. Відносини з людьми – це не лише джерело підтримки, а й відображення наших сильних сторін та можливостей для зростання а. А ще для радості є важливою практика подяки. Потрібно зосереджуватися на достатку, а не на нестачі. Радість частіше відвідує того, хто цінує те, що має, а не того, хто постійно прагне більшого. Практика подяки зменшує стрес, підвищує рівень щастя і покращує самопочуття. Починаючи нове життя з Нового року, саме час це перевірити.
