Ніла Іваненко 
Австрійські та німецькі археологи дослідили поховальний комплекс Мерет-Нейт, розташований в Абідосі, у центральній частині країни. На думку науковців, цариця правила Стародавнім Єгиптом близько 3000 року до нашої ери.
Уперше на цю величезну гробницю із необпаленої сирцевої цегли, глини й деревини науковці натрапили ще 1900 року. Протягом тривалого часу експерти не могли визначити місце Мерет-Нейт в тогочасній державній ієрархії. Та кожне нове дослідження виявляло дедалі більше красномовних артефактів. Вони вказували на те, що Мерет-Нейт була наймогутнішою жінкою свого часу – царицею Першої династії фараонів, попередницею цариці Хатшепсут.
Такий висновок напрошувався ще й тому, що поховальний комплекс Мерет-Нейт був таким само великим і багатим, як усипальниці фараонів-чоловіків. У ньому, окрім могильної камери цариці, містилися гробниці 41 придворного та слуги, пише New York Post.
Тепер команда під орудою професорки Крістіани Кьолер з Віденського університету виявила чимало цікавих раритетів, зокрема, невідомі раніше надписи. Вони свідчили про те, що Мерет-Нейт відповідала за державні відомства, зокрема казначейство. Це вкотре підкреслило її статус в ієрархії Стародавнього Єгипту.
Істина у вині. Навіть на тому світі
А ще дослідники небезпідставно припустили, що цариця та її піддані дуже полюбляли вино. Команда розкопала сотні запечатаних глеків із залишками 5000-річного п’янкого напою.
Більшість цих великих посудин чудово збереглися. Але невідомо, чи було вино червоним, чи білим. У глечиках науковці виявили органічні залишки, виноградні кісточки та кристали (можливо, зубного каменю). За словами Хрістіани Кьолер, всі ці сполуки потребують лабораторного аналізу.
У запечатаних винних глеках були знайдені чудово збережені кісточки винограду.
«Нові розкопки пролили світло на нову захопливу інформацію про цю унікальну жінку та її час», – резюмувала професорка Кьолер.
Фото: nypost.com
