Ніла Іваненко 
Незалежний дослідник Марінус Ентоні ван дер Слуйс (Канада) та Хісасі Хаякава з Нагойського університету (Японія) розшифрували стародавній документ з імовірним описом полярного сяйва.
На думку авторів дослідження, текст розповідає про подію 977 чи 957 року до нашої ери. Його знайшли у так званих Бамбукових анналах: літописі стародавнього Китаю, що зберігся на бамбукових смужках.
Раніше вважалося, що найдавніший опис полярного сяйва містили ассирійські клинописні таблички 679-655 рр. до н. е.
Про що дізналися науковці
Дивовижний калейдоскопічний ефект так званого північного сяйва є результатом викиду заряджених частинок Сонця в магнітосферу Землі, де вони стикаються з молекулами кисню та азоту. Така взаємодія збуджує ці молекули та змушує їх світитися. На небі з’являються мерехтливі різнобарвні стрічки.
Тож канадсько-японський науковий тандем розшифрував найдавніший текст, що розповідає про появу «п’ятиколірного світла». Як стало відомо дослідникам, явище помітили в північній частині нічного неба наприкінці правління короля Чжао з династії Чжоу. Як таке було можливо на теренах Стародавнього Китаю? За словами дослідників, у Х столітті до нашої ери північний магнітний полюс Землі був приблизно на 15 градусів ближчий до центрального Китаю, ніж сьогодні. Тому люди цілком могли бути свідками такого явища, розповіло видання Ars Technica.
Технічно підтвердити те, що бамбукові смужки містять інформацію саме про полярне сяйво, не є можливим. Але автори дослідження констатують, що тодішня «поява різнобарвного явища на північному небі в нічний час узгоджується з візуальними проявами північного сяйва в регіонах середніх широт». За словами науковців, у перекладі тексту в XVI столітті ця подія фігурує як «комета», а не як «п’ятиколірне світло». Тож досі це явище не розглядалося як полярне сяйво. І ось тепер науковці, ймовірно, виправили цю помилку своїх колег з минулого.
Фото: pexels.com, arstechnica.com
