Ніла Іваненко 
Команда вчених з Медичної школи Бостонського університету та Університету Тафтса дослідила імунну систему семи добровольців у віці 100-119 років. Виявилося, що довгожителі мають унікальний імунітет, завдяки якому досягають свого поважного віку.
За словами провідної авторки дослідження Паоли Себастьяні, імунні профілі довгожителів показують «довгу історію схильності до інфекцій і здатність одужувати від них».
Про що йдеться?
Це може здатися нелогічним, але науковці вважають, що тривалий життєвий шлях зумовлений великим успішним досвідом боротьби із захворюваннями, зокрема, інфекційними. Учасники дослідження, ДНК яких вивчала команда, мали велику кількість імунних клітин особливого складу та активності для ефективного подолання недуг.
За словами Паоли Себастьяні, в довгожителів виявили захисні чинники, завдяки яким ці люди перемагали захворювання.
Аби дійти такого висновку, команда секвенувала мононуклеарні клітини периферичної крові (PBMC) – різновид імунних клітин, що походять із кісткового мозку й циркулюють в крові. Дослідники піддали ці клітини тестам, порівнявши їх зі зразками біоматеріалу молодих людей, які не мали довгожителів у своїй родинній історії. Команда помітила різкі зрушення у складі імунних клітин довгожителів. Результати вказували на те, що їхня імунна система пережила десятиліття важкого досвіду боротьби з природними та екологічними інфекціями. І не просто пережила, а дала гідну відповідь.
Як зазначили науковці у звітній статті, довгожителі мають унікальну, високофункціональну імунну систему. Вона успішно адаптувалася до інфекцій та швидко відновлюється. Зрозуміло, що ця властивість не вічна, розповіло видання Daily Mail. Проте така відновлюваність погіршується значно повільніше, ніж в тих людей, котрим не пощастило бути довгожителями.
Дослідники поки що не можуть однозначно сказати, чи пов’язані їх висновки зі спадковою схильністю до надзвичайно довгого життя, чи просто свідчать про загартовану імунну систему довгожителів.
Забігаючи наперед, Паола Себастьяні анонсувала нові дослідження, в яких братимуть участь не лише довгожителі, але і їхні нащадки. Є велика ймовірність, що більшість із них також стануть довгожителями. У зв’язку із цим імунні клітини молодших поколінь надзвичайно цікаві для вивчення. Як сподівається дослідниця, незабаром команда отримає повнішу відповідь про успадковуваність механізмів уповільненого старіння організму.
Фото: pexels.com
